Ме­та і за­вдання­ до­слі­джен­ня

Фор­му­лю­ють ме­ту дослідження, відображаючи його результат на основі практичних та теоретичних обґрунтувань. Мета дослідження повинна бути тісно пов’язана з назвою його теми. Правильне визначення мети дослідження дасть змогу виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість дослідження, уникнути загальних міркувань. Не слід фор­му­лю­ва­ти ме­ту як "До­слі­джен­ня...", "Вивчен­ня...", то­му що ці сло­ва вка­зу­ють на за­сіб до­ся­г­нен­ня ме­ти, а не на са­му ме­ту. У курсовій роботі починають фразу: “Мета дослідження .....”.

Наприклад:

Тема курсової роботи: “Формування доходів місцевих бюджетів в Україні”.

Мета дослідження полягає у розробці удосконаленого механізму формування доходів місцевих бюджетів в Україні на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних основ досліджуваної проблематики.

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання дослідження. Завдання мають конкретизувати основну мету дослідження і відображати всі пункти розділів роботи, з метою розкриття поетапності проведення дослідження.

Завдання дослідження завжди розміщуються після мети і розпочинаємо фразою: “Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань: .....”.

Завдання дослідження можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (визначити сутність поняття, обґрунтувати процес та ін.);

- вивчення видів, форм, методів, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо;

- оцінка динаміки, ефективності, стану, визначення тенденцій процесу та ін.;

- факторний аналіз, визначення взаємозалежностей, розрахунок показників та ін;

- характеристика регуляторних заходів інституцій щодо процесу;

- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення процесу управління, прогнозування перспективних шляхів розвитку та ін.

Об’єкт та предмет дослідження

При з’ясуванні об’єкта та предмета дослідження слід знати, що об’єктом дослідження – є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Іншими словами, об`єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проб­лемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – це тільки суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головним, визначальним для конкретного дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об`єкта. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Об`єкт і пре­д­мет до­слі­джен­ня як ка­те­го­рії на­у­ко­во­го про­це­су спів­від­но­ся­ть­ся між со­бою як за­галь­не і ча­с­т­ко­ве. В об`єк­ті ви­ді­ля­є­ть­ся та йо­го ча­с­ти­на, яка є пре­д­ме­том до­слі­джен­ня. Са­ме на ньо­го спря­мо­ва­на ос­но­в­на ува­га автора, оскіль­ки пре­д­мет до­слі­джен­ня ви­зна­чає те­му магістерської, дипломної, бакалаврської робіт, які ви­зна­чають­ся на ти­ту­ль­но­му ар­ку­ші як її на­зви.

Наприклад:

Виходячи із запропонованої вище у прикладі теми: «Об’єктом дослідження є дохідна частина місцевих бюджетів в Україні, а предметом – механізм формування доходів місцевих бюджетів”.

Ме­то­ди до­слі­джен­ня

По­да­ють пе­ре­лік ви­ко­ри­с­та­них ме­то­дів до­слі­джен­ня для до­ся­г­нен­ня поста­в­ле­ної в ро­бо­ті ме­ти. Пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти їх тре­ба не ві­ді­рва­но від змі­с­ту ро­бо­ти, а ко­ро­т­ко та змі­с­то­в­но ви­зна­ча­ю­чи, що са­ме до­слі­джу­ва­лось тим чи іншим ме­то­дом. Це дасть змо­гу пе­ре­свід­чи­ти­ся в ло­гі­ч­но­с­ті та при­йня­т­но­с­ті ви­ро­бу са­ме цих ме­то­дів.

Перший розділ складається з 3-4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань провідних вчених України та зарубіжжя з обраної теми, проаналізувати існуючі погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. І як висновок, автор має продемонструвати свою обізнаність з фінансовими методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

У другому розділі, студент повинен навести коротку загальну економічну характеристику об’єкта дослідження; виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретного об'єкту (підприємства, установи, організації, процесу) з використанням наукових методів дослідження.

У цьому розділі можна виділити 3-5 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження.

У результаті виконаного аналізу складових частин досліджуваного об'єкта необхідно конкретизувати наявні проблеми, недоліки, власні резерви, тощо. Які віднайдуть вирішення у III розділі роботи.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною ін­формацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності об'єкта (підприємства, установи, організації, країни) за останніх 3-5 років.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

Третій розділ має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно розділ вміщує 2-3 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі курсової роботи. Невід'ємною частиною обґрунтування запропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності від їх впровадження.

За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність покладено на студента - автора курсової роботи.

Висновки є завершальною частиною курсової роботи. Вони містять стислий виклад змісту курсової роботи, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором курсової роботи поставленої мети і завдань.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, форми і звітності, анкети соціологічного опитування тощо.

Розділ «Список використаних джерел» включає складений за чинними бібліографічними правилами перелік використаних літературних та інформаційних джерел.