2. Складання конспектів та обробка статистичних матеріалів

Під час вивчення наукової літератури, первинних та архівних матеріалів необхідно робити виписки на окремих картках чи аркушах паперу, зазначаючи усі вихідні дані використаної книжки чи статті (прізвище та ініціали автора, її повна назва, місце видання, видавництво, рік видання). Ці відомості заносять у спеціальний список, який ведуть з початку роботи над відібраними джерелами. Таким чином, разом з вивченням і конспектуванням літературних джерел поступово заповнюється список використаної літератури.

Якщо витяг з книжки чи статті буде наведений у курсовій роботі у вигляді цитати, запис роблять дослівно і вказують джерело та сторінку, звідки його взято.

На картці також можна робити копії графічних матеріалів, які є в джерелі, що конспектується (діаграми, схеми, графіки, таблиці).

І в цьому випадку необхідно вказати джерело цього матеріалу. Карт­ки з виписками рекомендується згрупувати по розділах роботи.

При роботі з первинними матеріалами (річними звітами, виробничими планами підприємств тощо) слід також робити випис­ки на окремих картках чи на спеціально виготовлених бланках. Починаючи вивчення первинних матеріалів, студент повинен усвідомлювати, яка інформація йому потрібна. Тому важливо, щоб було достатнім загальне уявлення про зміст майбутньої роботи.

Приступаючи до розробки статистичних матеріалів, треба володіти методами їх аналізу. Наприклад, використовуючи звітні дані за кілька років, необхідно виявити динаміку розвитку вироб­ництва на даному підприємстві, зміни його структури, продук­тивності праці, собівартості продукції та ін. Аналізуючи звіти про виконання державного чи місцевого бюджетів, потрібно аналізувати склад та структуру доходів та видатків, питому вагу виконання щодо планових показників, рух міжбюджетних трансфертів та ін.

3. Складання змісту (плану) курсової роботи

Зміст необхідно скласти на початку роботи над темою після попереднього ознайомлення з літературними джерелами. При скла­данні змісту потрібно врахувати, які питання і в якій послідовності мають бути розглянуті при розкритті даної теми, виявити основні проблеми, яким повинні бути підпорядковані всі інші питання плану. Головне питання в курсовій роботі — це характеристика і з’ясування кола проблем та шляхів їх розв’язання. У кожній конкретній темі зміст повинен служити реалізації її головної ідеї. Зміст роботи затверджує науковий керівник.

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, статистичних збірників студент складає розгорнутий зміст (план) курсової роботи (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з викладачем – науковим керівником курсової роботи.

Зміст (план) — це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. Зміст (план) повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного змісту (плану) видно, наскільки студент розібрався в обраній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного змісту (плану) багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Після узгодження та затвердження змісту (плану) студент приступає до написання курсової роботи. Під час написання роботи зміст (план) може уточнюватись. Уточнення додатково погоджується з науковим керівником.

Порядок затвердження змісту (плану) курсової роботи для студентів заочної форми навчання. Кожен студент повинен повідомити старосту групи про обрану ним тему. Староста у списку студентів групи реєструє номер обраної теми і слідкує, щоб одна й та ж тема не повторювалась. Кафедра фінансів призначає для кожної групи наукового керівника курсової роботи, який затверджує змісти (плани) курсових робіт.