3. Практичне завдання

Завдання виконуються студентами згідно з номером варіанту. Термін здачі індивідуального завдання – перший день залікової сесії. Виконані індивідуальні завдання здаються на кафедру фінансів і кредиту.

ЗАДАЧА

Загальні відомості про ринок пектину. Пектин є цінною сировиною для виробництва продуктів харчування лікувально профілактичного призначення. Він характеризується радіопротекторними властивостями та сприяє зміцненню імунної системи людини. Сухий пектин за радянських часів вироблявся на трьох підприємствах (кожне потужністю 300 т пектину на рік за цілодобового режиму протягом восьми місяців), одне з яких було в Україні (у м. Бар) та два в Молдові. За оцінками спеціалістів, потреба в пектині та продуктах, збагачених пектиновими речовинами, для України сьогодні оцінюється у 35 тис. т на рік. Практично весь обсяг пектину, що споживається в Україні, іноземного походження. У цілому, з урахуванням імпорту, потреба України в пектині задовольняться менше, ніж на 2 %.

На початку 90-х років виробництво пектину в Україні було припинене. Економічна криза призвела до повного занепаду виробничого потенціалу пектинових виробництв. І, як наслідок, вітчизняні підприємства змушені купувати пектин за кордоном. Це зумовило й стабілізацію цілком орієнтованої на світовий рівень ціни на пектин (16 дол. США за 1 кг).

Загальна характеристика проекту. Реалізація проекту організації виробництва пектину забезпечує введення в дію лінії з виробництва пектину обсягом до 378 тонн на рік, що становить близько 3—5 % від загального платоспроможного попиту на цей продукт на внутрішньому ринку. Будівництво великого пектинового виробництва (потужністю 2,5—4,5 тис. т на рік) нині с недоцільним, бо це потребує значних капіталовкладень (десятки мільйонів доларів США) з тривалим терміном окупності. Для запропонованого проекту обсяг необхідних інвестицій значно менший за меншої же потреби у виробничих площах. Крім того, промислове виробництво пектину в малих та середніх обсягах майже застраховане від ризику поганого врожаю.

Вибрана потужність заводу (360—380 т пектину на рік) — це не випадковість, а точний розрахунок максимально віддачі від використання проектних потужностей й типового вітчизняного устаткування, що дає на виході орієнтовно близько 60 кг пектину за годину. Якщо продуктивність становитиме лише 20—40 кг пектину за годину, окупність проекту в нормативні терміни не гарантується. Виробництво ж менше 10—13 кг пектину за годину стає просто збитковим. Аналіз ринкової ситуації свідчить про наявність значного попиту на пектин з боку платоспроможних кондитерських фабрик. Кількість пектину, виробленого заводом, відповідає обсягам споживання 2-х великих чи 6—7 середніх кондитерських фабрик. Наявність зростаючого попиту на пектин з боку кондитерських підприємств і можливість установлення (через низьку собівартість) привабливої ціни на вітчизняний продукт дає змогу припустити, що проблем зі збутом не матимуть і ще кілька аналогічних заводів. Таке виробництво матиме серйозні переваги на внутрішньому ринку як порівняно із закордонними виробниками, бо собівартість пектину за новою технологію нижча, за аналогічний показник для пектину, зробленого за традиційною технологією, і забезпечує конкурентоспроможний рівень цін.