
- •5.1. Причини, основні завдання та особливості Лютневої (1917 р.) революції в Росії.
- •5.2. Освіта та основні етапи діяльності Української Центральної Ради.
- •5.3. Основні напрямки політики п. Скоропадського у 1918 р.
- •5.4. Діяльність Директорії у 1919-1920 рр.
- •5.5. Проголошення зунр та її цибулі з унр.
- •5.6. Встановлення Радянської влади в у у 1920 р. Підсумки та наслідки громадянської війни.
- •6.1. Геополітичне положення
- •6.2. Відбудова народного господарства у. На основі непу.
- •6.3. Політика індустріалізації
- •6.5. Голодомор
- •6.6 Масові репресії
- •6.7. Політика коренізації
- •6.8. Розстріляне відродження
- •7.1. Українське питання напередодні 2 св.В.
- •7.3. Політика рад. Влади в Зах. У.
- •7.5. Підпільна боротьба і партизанський рух
- •7.6. Діяльність оун-упа
- •7.7. Звільнення в. Від фашистських окупантів. Наслідки Другої світової війни для у.
- •7.8. Внесок укр.. Народу в перемогу проти фашизму
- •8.1. Геополітичні зміни в післявоєнній Україні
- •8.2. Відновлення і утвердження радянської влади в західноукраїнських землях в повоєнний період
- •8.3. Особливості та проблеми відбудови господарства України в післявоєнні роки
- •8.4. Спроби здійснення демократизації суспільно-політичного життя в урср після смерті Сталіна
- •8.5. Пошуки нових шляхів соц.-економ. Розвитку України
- •8.6. Наростання системної кризи в 1970-1980 роки та її прояви в Україні
- •8.7. Охаректиризувати дисидентський рух в Україні
- •8.8. Перебудова
- •9.1. Зовнішні та внутрішні чинники, які зумовили появу незалежної України
- •9.2. Основні етапи державотворення в Україні
- •9.3. Процес формування багатопартійності в сучасній Україні
- •9.4. Економічний стан України в умовах незалежності. Проблеми і протиріччя процесу формування в Україні ринкової економіки
- •9.5. Розвиток соціальної сфери в сучасній Україні
- •9.6. Культурно-національний розвиток україни в умовах незалежності
- •9.7. Основні напрямки зовнішньої політики незалежної України
- •9.8. Проблеми міжнаціональних міжконфесійних відносин в сучасній Україні
- •9.9 Помаранчева революція
5.1. Причини, основні завдання та особливості Лютневої (1917 р.) революції в Росії.
Прорахунки уряду викликали невдоволення народу і призвели до кризи у суспільстві. Почався голод, не вистачало хліба, поширюються страйки. Особливо складною була ситуація у Петербурзі. Війська столичного гарнізону перейшли на бік робітників. Так почалася Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Коли стало відомо про події, почалися виступи, демонстрації на підтримку революції, за таких обставин цар Микола II зрікся престолу і до 12 березня 1917 царський режим розсипався. Так Лютнева революція дуже швидко перемогла. Особливість революції: швидко впало самодержавство. У Росії виникає двовладдя. Ліберальні депутати Державної Думи Росії сформували Тимчасовий уряд, який спирався на буржуазію, поміщиків, на панівний клас, інтереси яких виражав. Тимчасовий уряд продовжує вести І світову війну, запевнюючи, що Росія, як член Антанти буде в війні до кінця. У внутрішній політиці продовжує політику царизм. Це була перша офіційна влада. Друга влада в Росії - Петроградська влада робітничих і солдатських депутатів. Рада захищала інтереси народу, спиралася на народні маси (селяни, солдати, озброєний народ). Рада мала вплив у військах. Таким чином, Тимчасовий уряд повинен був рахуватися з радами як з реальною силою. Спочатку в Раду увійшли меншовики та есери. Більшовиків було мало. 13 березня 1917 в Києві сформувався Виконавчий комітет - орган укр. Тимчасового уряду. Він повинен був навести порядок, захищав і виражав інтереси панівних класів. Але незабаром в У виникає Київська Рада робітничих і солдатських депутатів. Вона діяла як Петербургская. Але, на відміну від Росії, в У виникає третя сила - Українська Центральна Рада (ЦР).
5.2. Освіта та основні етапи діяльності Української Центральної Ради.
На Україні в березні виникло не менше 170 Рад. Буржуазія створювала свої органи влади-суспільні комітети (у них входили колишні земці, фабриканти, заводчики, поміщики, професура й ін.). 3 березня 1917 з ініціативи товариства укр. прогресистів, соціал-демократів і укр. соціалістів-революціонерів, ряду кооперативних і студентських організацій створена Центральна рада (ЦР), Головою ЦР був обраний М. Грушевський - відомі історик, що повернувся з заслання, лідер Товариства укр прогресистів. Повноваження Центральної ради і Грушевського були проголошені на Укр-му національному конгресі (7-8 квітня 1917 р.). До складу ЦР увійшло понад 800 чоловік, які представляють усі укр. національні партії, профспілкові організації, селянські спілки. Керівництво ЦР стало створювати на місцях (повіти, міста, губернії) укр. раді, підтримувало заходи щодо створення укр. преси, введення укр. мови в школах і виникнення культосвітніх організацій («Просвіта»). ЦР висувала вимогу перед Тимчасовим урядом про автономію У. в складі Російської Федерації. Політика ЦР одержала в травні 1917 р. підтримку 3-х Всеукр. з'їздів: військового, селянського і робітника. 10 червня 1917 ЦР видала свій перший Універсал, в якому проголошувалась автономія. Незабаром була створена виконавчий орган ЦР - Генеральний секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком (з 8 міністрів; Петлюра став генеральним секретарем по обороні). В кінці червня - початку липня 1917 р. в Києві відбулися переговори між делегаціями ЦР і Тимчасового уряду. Генеральний секретаріат був визнаний вищим органом крайового керування на У. Його влада поширювалася на 5 губерній: Київську, Полтавську, Чернігівську, Подільськ, Волинську. 3 липня 1917 ЦР публікує ІІ Універсал, в якому заявляє про свою згоду чекати законодавчого твердження автономії в Установчі збори в листопаді 1917 р. Центральна рада засудила повстання в Петрограді і визнала неприпустимим перехід влади в руки ради 7 листопаді 1917 були опублікований III Універсал, в якому В. проголошувалася народною республікою в складі «Федерації рівних і вільних народів», давалися обіцянки ліквідувати поміщицьке власність на землю, увести 8-годинний робочий день і встановити державний контроль над виробництвом. Під владу ЦР переходили ще 4 губернії: Харківська, Екатеріновславская, Таврійська, Херсонська. У листопаді-грудні 1917 р. різко загострилася боротьба за владу на У. На виборах в Установчі збори укр. партії одержали до 70% голосів, більшовики одержали усього біля 10%. ЦР прийняла рішення про радикальну земельну реформу, а 25 січня опублікувала свій ІV Універсал про повну незалежність Укр Народної Республіки і розірванні всіх зв'язків із більшовицької Росією. Запізненість цих заходів, а також відсутність серйозної збройної сили і дієздатного адміністративного апарату, молодість і недосвідченість керівників ЦР і Генерального Секретаріату призвели до поразки Центральної Ради і проголошеної нею УНР.