Кожен студент має бути підготовленим до консультації :

 ознайомитися із сутністю питання, яке він бажає досліджувати,

 скласти план роботи.

Структура і зміст курсової роботи

Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими частинами якої є вступ, основна частина та висновки.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значимість, визначити мету і завдання курсової роботи, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання курсової роботи, а також дати коротку характеристику структури роботи. Якщо аналізується практичний матеріал, то слід указати об’єкт аналізу.

При написанні основної частини необхідно відповідно до плану розкрити суть вибраної теми. При цьому проводиться аналіз теоретичних і практичних питань, виділяються проблемні і дискусійні аспекти дослідження. Обов’язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних як мінімум за 3 останніх років (в 2, або 3 розділах), та аналіз і динаміка цих даних . Цифровий матеріал має бути представлений у вигляді таблиць і рисунків (схем, діаграм, графіків), які повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень.

Цифрові дані для аналізу необхідно використовувати з реальних статистичних даних чи інших звітів. На кожну таблицю та рисунок потрібно давати посилання на джерело інформації, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками. Всі наведені в тексті цитати також потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела.

Висновки курсової роботи повинні випливати з проведеного дослідження і мати зв’язок з його результатами. У висновках підводяться підсумки по всіх висвітлених питаннях, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду, так і шляхом узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.

До змісту роботи пред’являються такі основні вимоги:

• системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу,

• логіка і науковий стиль викладеного матеріалу,

• виділення в тексті окремих абзаців (занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню),

• завершеність викладення кожної думки.

Зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не допускаючи повторень та непотрібних відступів від теми.

3.Оформлення та обсяги курсової роботи

Загальні вимоги:

Курсова робота повинна бути написана простою, ясною і зрозумілою мовою та оформлена відповідно до вимог, встановлених Державними стандартами. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Текст курсової роботи має бути написаний власноруч чорною кульковою ручкою або надрукований машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4. Текст повинен бути набраний тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщений таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку — 20 мм, з правого — 10 мм, зверху — 20 мм, знизу — 20 мм. Шрифт — 14,Times New Roman, інтервал між рядками — 1,5.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 30—40 сторінок стандартного формату А4 (210 х 297 мм), при цьому:

Структурна частина роботи	Рекомендовані обсяги
Вступ	1стор. (максимум – 1,5 стор.)
Розділи	Обсяг кожного з розділів має бути приблизно однаковим (наприклад, якщо в роботі 4 розділи, то обсяг кожного має бути приблизно 8-9 стор.)
Висновки	2-3 стор.

Кожне питання, зазначене в плані курсової роботи, слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. Перед назвою питання проставляють його номер.

Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку або посередині сторінки зверху чи знизу. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться.

Зміст роботи викладають на другій сторінці. В ньому послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається. Вступ, висновки, список літератури, додатки у плані нумерації не мають.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», потім друкують заголовок розділу. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. (Зразок оформлення сторінки приведений в додатку 2).

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. Робота подається керівнику для реєстрації .

Структурні частини роботи	Додаткова інформація	Стор., де можна знайти вимоги до даної частини роботи
Титульна сторінка	Це перша сторінка, але номер на ній не проставляють	Див додаток стор. 31
Затверджений науковим керівником план роботи	-	додаток 1 стор. 32
Зміст роботи	Це друга сторінка роботи	-
Вступ	-	стор. 8
Розділи (відповідно до затвердженого плану)	Це основна частина роботи. Кожний розділ починається з нової сторінки	стор. 8
Висновки	-	стор. 8-9
Список використаної літератури	-	стор. 13-14
Додатки	Додатки не є обов’язковою частиною роботи. Таблиці та рисунки можуть бути розміщені в тексті розділів	стор. 16
Форма рецензії	Студент має самостійно вписати своє прізвище і повну назву теми	стор. 30

Оформлення таблиць, рисунків, цитат:

Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу — їх наочність.

Заголовки таблиць розміщують над ними і мають відображати основний її зміст та вказувати на об’єкт і період, до якого відносяться дані. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.3. (третя таблиця другого розділу).

Приклад побудови таблиці (перша таблиця другого розділу):

Таблиця 2.1

Доходи державного бюджету України

№ п/п	Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення 2013 р. до 2011р. (+; -)

Таблиця друкується 14 шрифтом 1,5 інтервалом, але, при необхідності, якщо це необхідно, може друкуватись 12 шрифтом з одинарним інтервалом.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенос її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. При переносі таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...». . Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - бокових.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск «—».

Цифри в колонках належить проставляти таким чином, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці.

Громіздкі таблиці допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки. На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття. Заголовки рисунків розміщують під ними. Знизу під графіком, схемою діаграмою тощо з великої літери пишуть слово «Рис.» і його порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер рисунку складається з номера питання та порядкового номера рисунку. Наприклад: Рис.1.2. (другий рисунок у першому розділі). В рисунках обов’язково вказується масштаб.

Кожен рисунок розміщується по тексту після першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо рисунок завеликий. Рисунки допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки.

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, " див.рис. 1.2".

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера питання та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с.25]. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у крутих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

Оформлення списку використаної літератури:

Список використаної літератури оформляють у такій послідовності:

• закони України,

• укази Президента,

• постанови і декрети уряду України,

• статистичні та інші збірники,

• інструктивні матеріали (у хронологічному порядку),

• спеціальна економічна література і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора,

• матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані при написанні роботи,

• інтернет-ресурси.

Всі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі: Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання. Міста Москва, Санкт-Петербург, Київ позначаються першими літерами (М., СПб, К.), а назви інших міст подаються повністю.

Приклад оформлення:

1. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В.Опарін, Л.Сафонова та ін.; За заг. ред. В.Федосова. — К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.

2. Романенко О. Р. Фінанси Підручник. – К.Центр Навчальної Літератури 2000 – 312 с.

Список літератури повинен складати не менше 20 джерел (включаючи законодавчу та нормативну базу).

Оформлення додатків (при необхідності):

Додатки не включаються в загальний обсяг курсової роботи і можуть вміщувати в себе всі необхідні матеріали, на які по тексту є посилання. Наприклад, (див. додаток А).

Після списку літератури на окремому аркуші вказується “ДОДАТКИ”. При оформленні кожного додатку у правому верхньому кутку пишеться слово “Додаток__”. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Нумерація додатків здійснюється послідовно в цифрах (1, 2, 3...) або буквах (А, Б, В...). Кожен додаток може включати як одну таблицю (рисунок), так і декілька. Нумерація таблиць і рисунків ведеться окремо по кожному додатку.

В якості додатків не можуть бути використані законодавчі та нормативні акти або витяги з них.

Оформлення таблиць та графічного матеріалу в додатках проводиться так, як було показано вище, крім нумерації таблиць і рисунків.

У кінці роботи після додатків (якщо додатки відсутні, то після списку літератури) необхідно розмістити форму для рецензії.

Строк подання роботи визначає викладач – згідно з графіком навчального процесу.

Рецензія та захист курсової роботи

Курсову роботу рецензує викладач — керівник курсової роботи на протязі 10 днів. При рецензуванні курсової роботи вихідною кількістю балів за системою ECTS вважається 100. Такою кількістю балів може бути оцінена курсова робота, яка повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи, викладених у рецензії (див. Додатки). Виставлена за результатами рецензування оцінка є попередньою.

ДООПРАЦЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ! ВСІ ПИТАННЯ МАЮТЬ БУТИ ВИЯСНЕНІ СТУДЕНТОМ У ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ НА КОНСУЛЬТАЦІЯХ З ВИКЛАДАЧЕМ!

Остаточна оцінка за курсову роботу виставляється за результатами захисту. День і час захисту курсової роботи визначає викладач – згідно з графіком навчального процесу.

Для захисту курсових робіт створюється комісія в складі двох-трьох викладачів, складається графік захисту. На захист студент виносить коротке повідомлення по темі дослідження. Повідомлення необхідно підготувати до захисту. Після викладення короткого змісту роботи члени комісії задають запитання, на які студент повинен дати короткі і змістовні відповіді.

Комісія оцінює захист курсової роботи. При визначенні оцінки комісія приймає до уваги рівень теоретичної і практичної підготовки студента по темі дослідження, зміст і оформлення курсової роботи, проявлену самостійність та ініціативу при виконанні досліджень, якість доповіді при захисті, правильність відповідей на запитання, задані в процесі захисту, вчасне і якісне .

Під час захисту студент повинен показати правильність розуміння теоретичних основ та тенденцій розвитку сучасних фінансових процесів макро- і мікрорівня, аргументувати власну точку зору тощо. Викладач має право додатково знімати бали за наступними критеріями:

№ п/п	Критерії оцінювання захисту курсової роботи	Бали, що додатково знімаються при захист курсової роботи
1.	Нерозуміння теоретичних основ даної теми	5, 10
2.	Нерозуміння і / або незнання тенденцій розвитку сучасних фінансових процесів макро- і мікрорівня	5, 10
3.	Неспроможність аргументувати власну точку зору щодо проблем та шляхів їх вирішення по даній роботі	5, 10

При незадовільному захисті курсової роботи студент допускається до повторного захисту в строки, встановлені навчальною частиною по узгодженню з цикловою комісією.