Види екосистем

Живі організми в екосистемі виконують різні функції, які за­лежать від типу харчування. У процесі еволюції на Землі виникло два основні типи харчування — автотрофне та гетеротрофне.

Автотрофи — це продуценти (виробники) органічної речовини із неорганічної. Рослини й деякі бактерії можуть перетворювати сонячну енергію в процесі фотосинтезу і створювати (синтезувати) органічні речовини, які гетеротрофи використовують як їжу. При цьому продуценти отримують з атмосфери вуглекислий газ, утворе­ний у процесі життєдіяльності гетеротрофів, і виділяють кисень.

Гетеротрофи, у свою чергу, виконують в екосистемі роль кон-сументів та редуцентів. Консументи — споживають органічні речовини. Травоїдні тварини — рослинну їжу, а м'ясоїдні — тва­ринну. У результаті процесу травлення відбувається первинне подрібнення і розкладання органічної речовини. Це полегшує по­дальшу діяльність редуцентів. Редуценти — організми, що жив­ляться мертвою органічною речовиною. До них належать бактерії та гриби. У процесі їх життєдіяльності відновлюються мінеральні речовини, які знову використовують продуценти.

Таким чином, в екосистемі виділяють три функціональні гру­пи організмів: продуценти, консументи, редуценти. Кожна функ­ціональна група в екосистемі представлена не одним, а кількома видами. Це гарантує екосистемі довгочасне, стабільне існування.

Кругообіг речовин — процес взаємозв'язаного перетворення і переміщення речовин у природі, що багаторазово повторюється.

Кругообіг речовин в екосистемі можливий завдяки зв'язкам живих компонентів (організмів біоценозу) з факторами неживої природи (умовами освітлення і зволоження, температурним ре­жимом, ґрунтом тощо).

Розрізняють природні та антропогенні екосистеми. Напри­клад, галявина, що сформувалася під впливом природних факто­рів, це природна екосистема. Галявина, створена внаслідок зни­щення природного суспільства (наприклад, висушення боліт) і заміна його травою, — антропогенна екосистема.

Екосистеми можуть бути наземними (ліси, степи, пустелі) і водними (болота, озера, ставки, річки, моря). У різні екологічні системи входять різноманітні види, але обов'язково одні вико­нують функцію продуцентів, другі — консументів, треті — ре­дуцентів (наприклад, екосистеми лісу і ставка — водні рослини, водорості; до консументів лісу належать звірі, птахи, безхребетні тварини, мікроорганізми; у ставку консументи — це риби, земно­водні, ракоподібні; редуценти в лісі представлені наземними фор­мами, а в ставку — водними).

Природні біоценози, що входять до складу екосистем, можуть бути утворені різною кількістю видів. Залежно від різноманітнос­ті видів розрізняють багаті (тропічні ліси, долини річок, коралові рифи) і бідні (пустелі, північні тундри, засмічені водойми) еко­системи.

Екосистеми розрізняють за величиною. Невеликі екосистеми (мурашник, болотна купина) утворюють більші екосистеми (ліси, болота). Найбільша, глобальна екосистема — це біосфера.

Проникнення людини в біогеоценози

Діяльність людини пов'язана з проникненням в біогеоценози: висушування боліт, розореная цілинних земель, створення штуч­них водойм. Крім того, людина створює нові біогеоценози на по­лях, лісополосах, схилах тощо. Проникаючи в біогеоценози, люди­на змінює їх. Наприклад, вирубується хвойний ліс, а на його місці висаджуються листяні породи, отже, змінюється і біогеоценоз.