
- •Основні етапи реплікації
- •Підтримування генетичної стабільності клітин: самокорекція і репарація днк
- •Будова гена прокаріотів та еукаріотів
- •Функціональні характеристики гена
- •Генетичний код, його властивості
- •Біосинтез білків
- •Екзонно-інтронна організація генома еукаріотів
- •Генна інженерія. Біотехнологія
- •Зчеплене успадковування. Механізм кросинговеру
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Генетичні карти хромосом
- •Генетика статі
- •Успадковування захворювань людини, зчеплених зі статтю
- •Роль генотипу і навколишнього середовища в мінливості ознак
- •Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість
- •Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні
- •Генетична небезпека забруднення середовища
- •Закон гомологічних рядів спадкової мінливості, його практичне значення
- •Генеалогічний метод. Правила побудови родоводів. Генетичний аналіз родоводів
- •Складання родоводу
- •Близнюковий метод
- •Визначення взаємодії генотипу та довкілля в прояві патологічних ознак людини
- •Цитогенетичний, біохімічний методи та днк-діагностика
- •Розділ 7 Спадкові хвороби людини Класифікація спадкових хвороб людини
- •Моногенні (молекулярні) спадкові захворювання
- •Запліднення
- •Онтогенез: типи, періоди, етапи
- •Етапи ембріонального розвитку людини
- •Диференціювання на молекулярно-генетичному, клітинному та тканинному рівнях
- •Природжені вади розвитку
- •Ембріональна індукція
- •Регуляція в процесі дроблення та її порушення (близнюки, вади розвитку, виродливість)
- •Періоди постембріонального розвитку людини
- •Особливості постнатального періоду індивідуального розвитку людини у зв'язку з її біосоціальною суттю
- •Біополе, біологічні ритми та їхнє медичне значення
- •Види та шляхи регенерації
- •Репаративна регенерація
- •Стимуляція регенераційних процесів
- •Види трансплантації тканин у людини
- •Старість як завершальний етап онтогенезу людини. Теорія старіння
- •Розділ 9 Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія. Найпростіші
- •Вступ до медичної паразитології. Походження та еволюція паразитизму
- •Принципи класифікації паразитів
- •Принципи взаємодії паразита і хазяїна
- •Характерні риси і класифікація лідцарства Найпростіші (Ргоіогоа)
- •Тип Саркомастигофори (Sarcomastigophora). Клас Справжні амеби (Lobozea)
- •Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica)
- •Клас Тваринні джгутикові (Zoomastigophora). Медична географія, морфофуннціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження та профілактика
- •Тип Апіномпленсні (Арісотріеха). Клас Споровики (Зрогогеа)
- •Тип Війкові (СіїіорНога). Клас Щілинороті (Кітозіотаіеа)
- •Розділ 10 Медична гельмінтологія. Плоскі та Круглі черви — паразити людини
- •Тип плоскі черви (Plathelminthes)
- •Клас Стьожкові — паразити людини
- •Тип Круглі черви (Nemathelminthes)
- •Розділ 11 Медична арахноентомологія
- •Клас Комахи (Insecta)
- •Розділ 12 Взаємозв'язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина Структура та функції біосфери
- •Екологія людини
- •Єдність організму та середовища
- •Класифікація симбіологічних відносин за природою взаємовідносин
- •Види екосистем
- •Проникнення людини в біогеоценози
- •Формування антропоценозів
- •Екологічне прогнозування
- •Адаптація людей до екстремальних умов середовища
- •Вплив антропогенних факторів забруднення довкілля на здоров'я населення
- •Характеристика отруйних для людини рослин і тварин Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
Види екосистем
Живі організми в екосистемі виконують різні функції, які залежать від типу харчування. У процесі еволюції на Землі виникло два основні типи харчування — автотрофне та гетеротрофне.
Автотрофи — це продуценти (виробники) органічної речовини із неорганічної. Рослини й деякі бактерії можуть перетворювати сонячну енергію в процесі фотосинтезу і створювати (синтезувати) органічні речовини, які гетеротрофи використовують як їжу. При цьому продуценти отримують з атмосфери вуглекислий газ, утворений у процесі життєдіяльності гетеротрофів, і виділяють кисень.
Гетеротрофи, у свою чергу, виконують в екосистемі роль кон-сументів та редуцентів. Консументи — споживають органічні речовини. Травоїдні тварини — рослинну їжу, а м'ясоїдні — тваринну. У результаті процесу травлення відбувається первинне подрібнення і розкладання органічної речовини. Це полегшує подальшу діяльність редуцентів. Редуценти — організми, що живляться мертвою органічною речовиною. До них належать бактерії та гриби. У процесі їх життєдіяльності відновлюються мінеральні речовини, які знову використовують продуценти.
Таким чином, в екосистемі виділяють три функціональні групи організмів: продуценти, консументи, редуценти. Кожна функціональна група в екосистемі представлена не одним, а кількома видами. Це гарантує екосистемі довгочасне, стабільне існування.
Кругообіг речовин — процес взаємозв'язаного перетворення і переміщення речовин у природі, що багаторазово повторюється.
Кругообіг речовин в екосистемі можливий завдяки зв'язкам живих компонентів (організмів біоценозу) з факторами неживої природи (умовами освітлення і зволоження, температурним режимом, ґрунтом тощо).
Розрізняють природні та антропогенні екосистеми. Наприклад, галявина, що сформувалася під впливом природних факторів, це природна екосистема. Галявина, створена внаслідок знищення природного суспільства (наприклад, висушення боліт) і заміна його травою, — антропогенна екосистема.
Екосистеми можуть бути наземними (ліси, степи, пустелі) і водними (болота, озера, ставки, річки, моря). У різні екологічні системи входять різноманітні види, але обов'язково одні виконують функцію продуцентів, другі — консументів, треті — редуцентів (наприклад, екосистеми лісу і ставка — водні рослини, водорості; до консументів лісу належать звірі, птахи, безхребетні тварини, мікроорганізми; у ставку консументи — це риби, земноводні, ракоподібні; редуценти в лісі представлені наземними формами, а в ставку — водними).
Природні біоценози, що входять до складу екосистем, можуть бути утворені різною кількістю видів. Залежно від різноманітності видів розрізняють багаті (тропічні ліси, долини річок, коралові рифи) і бідні (пустелі, північні тундри, засмічені водойми) екосистеми.
Екосистеми розрізняють за величиною. Невеликі екосистеми (мурашник, болотна купина) утворюють більші екосистеми (ліси, болота). Найбільша, глобальна екосистема — це біосфера.
Проникнення людини в біогеоценози
Діяльність людини пов'язана з проникненням в біогеоценози: висушування боліт, розореная цілинних земель, створення штучних водойм. Крім того, людина створює нові біогеоценози на полях, лісополосах, схилах тощо. Проникаючи в біогеоценози, людина змінює їх. Наприклад, вирубується хвойний ліс, а на його місці висаджуються листяні породи, отже, змінюється і біогеоценоз.