
- •Основні етапи реплікації
- •Підтримування генетичної стабільності клітин: самокорекція і репарація днк
- •Будова гена прокаріотів та еукаріотів
- •Функціональні характеристики гена
- •Генетичний код, його властивості
- •Біосинтез білків
- •Екзонно-інтронна організація генома еукаріотів
- •Генна інженерія. Біотехнологія
- •Зчеплене успадковування. Механізм кросинговеру
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Генетичні карти хромосом
- •Генетика статі
- •Успадковування захворювань людини, зчеплених зі статтю
- •Роль генотипу і навколишнього середовища в мінливості ознак
- •Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість
- •Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні
- •Генетична небезпека забруднення середовища
- •Закон гомологічних рядів спадкової мінливості, його практичне значення
- •Генеалогічний метод. Правила побудови родоводів. Генетичний аналіз родоводів
- •Складання родоводу
- •Близнюковий метод
- •Визначення взаємодії генотипу та довкілля в прояві патологічних ознак людини
- •Цитогенетичний, біохімічний методи та днк-діагностика
- •Розділ 7 Спадкові хвороби людини Класифікація спадкових хвороб людини
- •Моногенні (молекулярні) спадкові захворювання
- •Запліднення
- •Онтогенез: типи, періоди, етапи
- •Етапи ембріонального розвитку людини
- •Диференціювання на молекулярно-генетичному, клітинному та тканинному рівнях
- •Природжені вади розвитку
- •Ембріональна індукція
- •Регуляція в процесі дроблення та її порушення (близнюки, вади розвитку, виродливість)
- •Періоди постембріонального розвитку людини
- •Особливості постнатального періоду індивідуального розвитку людини у зв'язку з її біосоціальною суттю
- •Біополе, біологічні ритми та їхнє медичне значення
- •Види та шляхи регенерації
- •Репаративна регенерація
- •Стимуляція регенераційних процесів
- •Види трансплантації тканин у людини
- •Старість як завершальний етап онтогенезу людини. Теорія старіння
- •Розділ 9 Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія. Найпростіші
- •Вступ до медичної паразитології. Походження та еволюція паразитизму
- •Принципи класифікації паразитів
- •Принципи взаємодії паразита і хазяїна
- •Характерні риси і класифікація лідцарства Найпростіші (Ргоіогоа)
- •Тип Саркомастигофори (Sarcomastigophora). Клас Справжні амеби (Lobozea)
- •Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica)
- •Клас Тваринні джгутикові (Zoomastigophora). Медична географія, морфофуннціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження та профілактика
- •Тип Апіномпленсні (Арісотріеха). Клас Споровики (Зрогогеа)
- •Тип Війкові (СіїіорНога). Клас Щілинороті (Кітозіотаіеа)
- •Розділ 10 Медична гельмінтологія. Плоскі та Круглі черви — паразити людини
- •Тип плоскі черви (Plathelminthes)
- •Клас Стьожкові — паразити людини
- •Тип Круглі черви (Nemathelminthes)
- •Розділ 11 Медична арахноентомологія
- •Клас Комахи (Insecta)
- •Розділ 12 Взаємозв'язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина Структура та функції біосфери
- •Екологія людини
- •Єдність організму та середовища
- •Класифікація симбіологічних відносин за природою взаємовідносин
- •Види екосистем
- •Проникнення людини в біогеоценози
- •Формування антропоценозів
- •Екологічне прогнозування
- •Адаптація людей до екстремальних умов середовища
- •Вплив антропогенних факторів забруднення довкілля на здоров'я населення
- •Характеристика отруйних для людини рослин і тварин Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
Тип Апіномпленсні (Арісотріеха). Клас Споровики (Зрогогеа)
Представники класу Споровики (Зрогохеа) — паразити людини. Це виключно паразитичні організми, найчастіше з внутрішньоклітинною локалізацією. Усередину клітини хазяїна проникають за допомогою спеціальних органел (коноїд, роптрій). Паразитичне існування призвело до спрощення їхньої будови: відсутності органел руху, травних і скоротливих вакуоль. Живлення осмотичне. Життєвий цикл складний, у ньому наявні чергування безстатевого розмноження, статевого процесу і спорогонії. Безстатеве розмноження полягає у множинному поділі (шизогонія), а в деяких форм відбувається поділ навпіл. Статевий процес проходить шляхом копуляції гамет. Зигота зазвичай утворює оболонку і зветься ооцистою. Усередині в процесі спорогонії формуються спорозоїти. Вони можуть існувати й окремо, вкриваються оболонкою і перетворюються на спороцисти. Перший поділ зиготи — мейоз. Життєвий цикл споровиків завершується утворенням спо-розоїтів.
Тип Війкові (СіїіорНога). Клас Щілинороті (Кітозіотаіеа)
Представники класу Щілинороті (Кітозіотаіеа) — паразити людини.
Тип налічує близько 7500 видів. Серед усіх найпростіших у війкових досить складна будова. Форма тіла видовжено-овальиа, постійна. Розміри — від ЗО—40 мкм до 0,01—0,30 мм. Роль органел руху виконують війки. Деякі представники цього типу мають трихоцисти — захисні пристосування, що розташовані під пелікулою. Якщо їх подразнити, вони висовуються й уражають здобич. Інфузорії мають рот і видільний отвір для виведення перетравлених решток — порошицю. Навколо ротового отвору є пере-дротова заглибина — перистом. Рот переходить у клітинну глотку — цитофаринкс. їжа перетравлюється в травних вакуолях, які утворюються в ендоплазмі.
У деяких паразитичних інфузорій клітинного рота немає, живлення здійснюється шляхом піноцитозу або крізь сисні щупальця. Будова скоротливої вакуолі складніша: навколо центральної вакуолі резервуара (власне вакуолі) віночком розташовані 5—
7 привідних канальній. Саме до них спочатку надходять речовини, що потім виводяться до центрального резервуара, який розширюється, скорочується й виштовхує рідину назовні через видільний отвір.
Особливим є ядерний апарат інфузорій. Він диференційований: велике ядро та поліплоїдний макронуклеус. Для багатьох видів характерна наявність кількох макро- і мікронуклеусів.
Живляться представники цього типу бактеріями, водоростями та найпростішими.
Більшість видів за несприятливих умов утворюють цисти.
Живуть у морях, прісних водоймах у складі бентосу і планктону, деякі види — в ґрунті. Більшість є коменсалами та паразитами інших тварин (червів, молюсків, риб, земноводних, ссавців), спричинюють захворювання риб, людини.
Водні форми відіграють значну роль в очищенні стічних вод, є поживою для риб, їх використовують у лабораторних дослідженнях.
Розмноження буває безстатеве (навпіл, множинний поділ, різні форми пупкування) і статеве (кон'югація, пов'язана зі складними перебудовами ядерного апарату).
Лабораторна діагностика в різних паразитів неоднакова, вона залежить від того, де паразитує тварина. Деякі з них можна визначити в мазку із фекалій, виділень сечових і статевих шляхів, виділень зі шкірних виразок.