Біополе, біологічні ритми та їхнє медичне значення

Біополе (аура) — польова структура, яка оточує всі живі орга­нізми. Воно ускладнюється з еволюцією біологічних видів. Ауру нперше зафіксував на фотоплівці фізик С.Д. Кірліан; це назвали ефектом Кірліана. Пізніше академік К.Г. Коротков використав це явище у створенні приладу і методу біоелектрографії для ре­єстрації і медичного оцінювання тонких тіл у ГРВ (газорозрядна нізуалізація). Доведено, що видалення частини структури тіла не ипливає на ауру — вона залишається незмінною, навіть у фанто­мі. Біополе складається з кількох польових структур (ефірного, астрального, ментального та ін.), які вібрують у різних частотах.

Біологічні ритми, або біоритми, — це більш-менш регуляр­ні зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів. Здат­ність до таких змін життєдіяльності передається спадково і зна­йдена практично в усіх живих організмів. їх можна спостерігати в окремих клітинах, тканинах і органах, у цілих організмах і популяціях.

Виділяють такі важливі досягнення хронобіології:

1. Біологічні ритми винайдено на всіх рівнях організації живої природи — від одноклітинних до біосфери. Це свідчить про те, що біоритміка — одна з найзагальніших властивостей живих систем.

2. Біологічні ритми визнано найважливішим механізмом ре­гуляції функцій організму, що забезпечує гомеостаз, динамічну рівновагу і процеси адаптації в біологічних системах.

3. Установлено, що біологічні ритми, з одного боку, мають ендогенну природу і генетичну регуляцію, а з другого — їх суть тісно пов'язана з модифікаційним фактором зовнішнього середо-іішца — датчиками часу. Цей зв'язок, що лежить в основі єдності організму із середовищем, в основному визначає екологічні зако­номірності.

4. Сформульовані положення про тимчасову організацію жи-пих систем, у тому числі людини, є одним з основних принципів біологічної організації. Розвиток цих положень дуже важливий для аналізу патологічного стану живих систем.

5. Виявлено біологічні ритми чутливості організмів до дії фак­торів хімічної (серед них — лікарські засоби) та фізичної приро­ди. Це стало основою для розвитку хронофармакології, тобто спо­собів прийняття ліків з урахуванням залежності їхньої дії від фаз біологічних ритмів функціонування організму і від стану його тимчасової організації, що змінюється при розвитку хвороби.

6. Закономірності біологічних ритмів беруть до уваги під ч профілактики, діагностики та лікування захворювань.

Біологічні ритми розподіляють на фізіологічні та екологіч Періоди фізіологічних ритмів, як правило, становлять від час ки секунди до кількох хвилин. Це, приміром, ритми биття сер та артеріального тиску. Є дані про вплив, наприклад, магнітно поля Землі на період і амплітуду енцефалограми людини.

Екологічні ритми за довготою збігаються з яким-небуть зв чайним ритмом навколишнього середовища. До них віднося добові, сезонні (річні), припливні та місячні ритми. Завдяки ек логічним ритмам організм орієнтується в часі та наперед г ється до існування. Так, деякі квіти розкриваються незадовго світанку, ніби знаючи, що невдовзі зійде сонце. Багато тварин до настання холоду впадають у зимову сплячку або мігрують. Т ким чином, екологічні ритми слугують організму як біологічн годинник.

Біоритми організму (добові, місячні, річні) практично зал шилися незмінними з давніх часів і не можуть наздогнати рит сучасного життя. У кожної людини за добу чітко прослідковуют ся піки й спади важливих систем життя. Найважливіші рит можуть бути зафіксовані в хронограмах. Основними показник ми в них є температура тіла, пульс, частота дихання в спокої інші показники, які можуть визначити тільки спеціалісти. Зн ючи нормальну індивідуальну хронограму, можна виявити небе пеку захворювання, організувати свою діяльність стосовно мож­ливостей організму, запобігти-зривам у його роботі.

Життя на Землі підкоряється законам природи, на нього впли­вають сонячні і місячні ритми. Усе живе підпорядковано річним ритмам — чотири пори року. Місячні ритми мають чотири пе­ріоди: новий місяць, місяць, який росте, повний місяць, старий місяць. Період росту місяця сприяє росту і насищенню організ­му — в цей час садять і обрізують рослини. У повний місяць спо­стерігається максимальний підйом рідини, це період підвищення внутрішньочерепного артеріального тиску. Період старого міся­ця сприятливий для видалення надлишків з організму: шлаків, жирів, пухлин.

Органи та системи живих організмів живуть за добовими рит­мами активності меридіанів, по 2 год активності на добу з проти-фазою пасивності за правилом день—ніч. Наприклад: серце ак­тивне об 11—13-й год і пасивне о 23—1-й год; шлунок активний о 7—9-й год і пасивний о 19—21-й год. Час активності використо-иують для насищення і лікування органа, а час пасивності — для очищення від шлаків. Наслідок хірургічного лікування залежить під часу його вибору за місячним календарем. Біологічні форми — завжди відкриті системи, що підлягають закону ентропії, на які нпливають зовнішні фактори і все починається на польових струк­турах, а тіло — кінцева форма цих змін. Усі хвороби починаються на тонкому енергетичному рівні.