Оцінювання економічно доцільного потенціалу енергозбереження

Під час визначення рівнів економічно доцільного потенціалу енергозбереження економіки України на період до 2030 р. по роках оцінити заощадження котельно-пічного палива, електричної та теплової енергії з урахуванням технологічного і структурного факторів.

Оцінювання обсягів енергозбереження з урахуванням технологічного фактора

За своєю особливістю енергозбереження з огляду на технологічний фактор поділяють на галузеве та міжгалузеве.

Прогнозовані рівні галузевого енергозбереження на період до 2030 р. необхідно оцінювати за такими основними стратегічними напрямами енергозбере­ження: впровадження нових енергозберігаючих тех­нологій та енергоекономічного обладнання; удосконалення існуючих технологій та енерговикористовуючого обладнання; підвищення якості продукції, вдосконалення сировини та матеріалів; заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв; зменшен­ня втрат сировини та матеріалів; скорочення втрат енергоресурсів; організаційно-технічні заходи.

Оцінювання обсягів енергозбереження з урахуванням структурного фактора

Реалізацію потенціалу енергозбереження з огляду на структурний фактор забезпечують: підвищення в структурі економіки питомої ваги наукоємних малоресурсомістких галузей та виробництв; зниження матеріаломісткості (у першу чергу металомісткості) продукції; раціоналізація енергетичних балансів країни, галузі, підприємств; заміщення в енергетичному балансі вуглеводневого палива неорганічними дже­релами енергії (ядерне паливо, нетрадиційні та віднов­лювані джерела).

Потенціал енергозбереження

Сумарний потенціал енергозбереження завдяки технологічному і структурному факторам має врахо­вувати фактори, що підвищують обсяги енергоспожи­вання (низький технічний рівень виробництва, висо­ка питома вага спрацьованого обладнання, недоско­нала цінова політика, підвищені витрати енергоресурсів на екологію, поліпшення умов праці та побуту тощо) і містити сумарний економічний ефект від збереження енергоресурсів по роках і галузях економіки.

Вважаючи, що наведені вище матеріали можуть не містити відповіді на всі питання вирішення про­блем збереження енергетичних ресурсів, потребують уточнення та доопрацювання, запрошуємо фахівців галузі висловити свою думку з цього приводу.

ВАРІАНТ № 3

Початкові дані для розрахунку:

Назва забруднюючої речовини	Напрям забруднення	Маса забруднюючої речовини т/рік			Норматив збору, грн./т.
		до	після	ліміт
		Мф		Мл	Нб
Бенз(о)пирен	атмосфера	1.2	0.12	0.06	67881
Бензин етилований	атмосфера	150	150	-	4
Жири	р. Дніпро	840	600	600	344
Шлак	відвали	24	18	18	0.5

Кнас.	Кф	Кб	Км	Ко	Кп
1.55	1.00	2.20	3.00	3.00	5,00

Обчислити зміну прибули унаслідок реалізації природоохоронних заходів.

- фактичний об'єм викиду i-ого забруднюючої речовини.

- об'єм викиду i-ого забруднюючої речовини в межах ліміту

- норматив збору за 1 т. i-ого забруднюючої речовини.

- коефіцієнт, який враховує народнохозяйственнє значення населеного пункту.

- коефіцієнт, який враховує чисельність населення населеного пункту.

- басейновий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а так само еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

- коефіцієнт кратності збору за перевищення понадлімітних викидів в атмосферу забруднюючої речовини, який рівний 5.

- коеффіциет, який враховує характер місця розміщення відходів.

- коеффіциет, який враховує розміщення місця відходів.