Тема 10. Управління вартістю, фінансування та розробка кошторису проекту
10.1 Сутність управління вартістю проекту
10.2 Засоби фінансування проекту
10.3 Проектний кошторис та визначення кошторисної вартості
Ключові слова: управління проектною вартістю; джерела фінансування; проектне фінансування; види проектної документації
10.1 Сутність управління вартістю проекту
Для правильного планування ходу робіт проекту, необхідно уміти оцінювати тривалість і витрати на розробку проекту. Для організації-розробника дуже важливо не занизити оцінку собівартості проекту, щоб гарантувати свою прибутковість, у той же час, надмірне завищення вартості або термінів може налякати замовника, який в цьому випадку може віддати перевагу іншому розробнику або взагалі відмовитися від проекту через його високу вартість.
Фінансування сприяє розв´язанню 2-х основних вимог проекту:
1 – забезбечити такий обсяг надходження коштів, який давав би можливість виконати проект відповідно до фінансових і часових обмежень;
2 – регулювати витрати фінансових ресурсів та управляти проектними ризиками за рахунок оптимізації інвестицій та максимізації податкових пільг.
Для інвестиційних проектів дуже важливо мати додатне сальдо, щоб забезпечити фінансову стабільність проекту.
Головна задача управління вартістю - дотримання бюджетних рамок проекту і отримання передбаченого прибутку від його здійснення. У його основу покладено методи визначення ефективності інвестицій в проект (рис.10.1).
Фінансування проекту передбачає наступні дії: попередню оцінку витрат, визначення кошторису витрат, джерел фінансування і бюджету проекту, планування грошових потоків, контроль за витрачанням і надходженням грошових коштів і прийняття рішень у разі підвищення витрат та інших відхилень від фінансових планів.
Блоки управління включають (див. рисунок):
О
цінка
і прогнозування вартості 2.Кошториси
і бюджет 3. Контроль вартості
4. Використання вартісних показників.
В 1-му блоці проводиться економічний аналіз, розраховується рентабельність і прибуток, організовується фінансування проекту, проводиться оцінка зведеної економічної ефективності проекту, виявлення резервів на непередбачені витрати, прогнозування вартісних характеристик проекту на усіх фазах життєвого циклу.
В 2-му - складаються кошториси на кожний вид робіт, оцінюються резерви на непередбачені витрати, встановлюються основні техніко-економічні і вартісні показники, формується система бухгалтерського обліку, встановлюється порядок фінансування і оплати виконаних робіт і послуг.
Рис. 10.1 – управління проектною вартістю
3-ій блок – це визначення вартості, розробка системи інформації та її відображення, управління резервами і непередбаченими витратами, моніторинг
фактичних витрат, аналіз відхилень від кошторису і бюджету, складання зведеної звітності про стан вартості проекту.
4-ий блок включає створення бази даних (БД) про досвід реалізації проекту, розробка схеми функціональних обов'язків, аналіз результатів і досвіду після завершення проекту і вироблення рекомендацій на майбутнє; вартісна оцінка життєвого циклу проекту; функціонально-вартісний аналіз (ФСА).
10.2 Засоби фінансування проекту
Відносно джерел фінансування проекту, то вони вам відомі з інших дисциплін, таких як “інвестиційний менеджмент”, “планування діяльності підприємств”, “фінанси” та інші, тому ми не будему затримуватись на цьому. Спинимось на засобах фінансування.
Розрізняють наступні засоби фінансування.
Акціонерні інвестиції (внески коштів, устаткування технологій) є однією з
найпоширеніших форм фінансування через випуск акцій та облігацій. Перевагами
цієї форми використання в тому, що основний обсяг необхідних ресурсів надходить на початку, або під час реалізації проекту, а розрахунок з інвесторами можна перенести на більш пізні терміни, коли підвищується спроможність проекту генерувати прибутки. При цьому, проекти фінансуються як через випуск акцій, так і боргових зобов´язань. Цей вид фінансування є найбільш ефективним при створенні нових підприємств.
Бюджетне фінансування з державних джерел за рахунок інвестиційних програм через пряме субсидіювання на платних або безоплатних умовах у порядку, який визначає уряд. Перелік інвестиційних проектів формується у відповідности до цілей державної інвестиційної політики.
Боргове фінансування відбувається за рахунок довгострокових кредитів банків і боргових зобов´язань юридичних або фізичних осіб, а також за рахунок емісії облігацій та боргових зобов´язань в разі здійснення проектів на діючих підприємствах. Фактично це є позичка з умовою повернення кредитору певної суми коштів з узгодженою премією від частини прибутка проекту. Цей засіб фінансування пов´язаний зі значним ризиком. Для того, щоб умови інвестування стали більш сприйнятними, до боргових зобов´язань додають цінні папери боржника – варанти, облігації з фіксованою процентною ставкою, конвертовані та субординарні конвертовані облігації.
Лізингове фінансування - на основі довгострокової оренди майна зі зберіганням права власності;
Іпотека - застава нерухомого майна з метою одержання грошової позички. Об´єктом застави можуть бути будівлі, споруди, будинки, земля та інші види нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Проектне фінансування (merchant banking) – надання спеціальних послуг окремими банками. Представники банку аналізують запропонований проект, доводять його дорівня фінансування, проводять переговори з можливим кредиторами і передають замовнику сформований проект з конкретними рекомендаціями на комерційних умовах. У цьому випадку кредитори мають додаткову гарантію життєздатності проекту.
Альтернативне фінансування – частіше відбувається у вигляді інвестицій в ефективно діючі підприємства. Від таких підприємств не вимагають підвищеної плати за кредит через незначний ризик, крім цього, у них є матеріальне забезпечення кредиту у вигляді активів.
Кожний із засобів має свої переваги та недоліки. Правильно оцінити
наслідки їх застосування можна лише їх зіставленням. Варіанти фінансування вибирають з урахуванням можливості погашення кредиту і виплати процентної ставки.
10.3 Проектний кошторис та визначення кошторисної вартості
Кошторис – це план витрат за проектом. Він включає комплекс документальних розрахунків, необхідних для визначення розміру витрат на проект. Кошторис має подвійне значення: по-перше, це документ, що визначає вартість проекту; по-друге – це інструмент для контролюй аналізу витрат коштів й ресурсів на проект.
Існує 3 основні види кошторисної документації.
1. Зведений кошторисний розрахунок є основним документом, за яким визначають вартість проекту. Його складають на базі об´єктного та локального кошторисів.
2. Об´єктний кошторис розробляють на основі локального на окремі конструктивні елементи й види робіт.
3. Локальний кошторис складають на кожний окремий вид робіт, в нього включають кошторисну вартість конструктивних елементів і видів робіт.
Усі витрати за кошторисом можуть бути віднесені до однієї з 3-х категорій:
- основні витрати, пов´язані з інвестиційним проектом та резервні фонди на випадок збільшення витрат (це витрати на придбання земельних ділянок і неухомості, будівництво, придбання інших основних засобів, з урахуванням можливих податків, мит, ПДВ);
- витрати, пов´язані зі створенням початкового оборотного капіталу;
- відсотки, за прийнятими під час реалізації проекту зобов´язаннями.
Кошторисна вартість - це загальна сума витрат, пов´язаних з реалізацією проекту. Структура основних кошторисної вартості включає:
- вартість матеріалів, конструкцій, деталей та напівфабрикатів, витрати на їхню доставку та складські витрати;
- витрати на експлуатацію машин і механізмів;
- накладні витрати;
- кошторисний прибуток (кошти, що необхідні для покриття окремих загальних витрат, які відносяться на собівартість робіт. Він охоплює витрати на сплату податку з прибутку, розвиток виробництва, стимулювання працівників й розвиток матеріальної сфери);
- витрати на придбання устаткування, приладів, інструментів й виробничого інвентарю;
- резерв на непередбачувані роботи;
- інші капітальні витрати.
Для визначення кошторисної вартості проекту та окремих етапів його робіт застосовують 2 основних методи.
1 - Базисно-компесаційний метод зводиться до впорядкування кошторисної документації за допомогою наявних кошторисних норм. Вартість проекту при цьому формується з огляду на фактичні витрати й остаточно може бути виявлена тільки після закінчення проекту.
2 – Ресурсний метод полягає в калькуляції витрат в поточних або прогнозних цінах і тарифах. Собівартість калькулюють на основі виражених у натуральних вимірниках потреби в ресурсах усіх видів та витратах праці.
Ресурси, на основі яких визначають вартіст відповідних робіт обчислюють за проектом загалом у зведеному кошторисному розрахунку, або за його частинами в об´єктому чи локальному кошторисі.
Контрольні питання за темою 10
1. Які задачі ставить перед собою фінансування проектної діяльності та управління вартістю проекту?
2. Які етапи передують фінансуванню проекту?
3. Перелічить відомі Вам джерела фінансування проектів.
4 Що включають в себе поняття фінансові кошти? Використання яких коштів є найбільш ризиковим?
5. Перелічить засоби проектного фінансування, дайте їхню коротку характеристику.
6. Обґрунтуйте переваги й недоліки використання одного з 6–ти засобів фінансування.
7. Що таке проектний кошторис, яке його призначення, які види проектного кошторису Вам відомі?
8. Що таке кошторисна вартість, які витрати вона в себе включає?
9. Порівняйте між собою ресурсний та базисно-компенсаційний методи, перелічить їхні відмінності один від одного.