Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит Печать.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.55 Mб
Скачать

Тема 9. Методи планування проекту та управління часом

9.1 Методи планування проекту

9.2 Сітьові моделі

9.3 Розрахунок сіток

9.4 Сутність управління часом та її зв’язок з іншими функціями УП

Ключові слова: метод аналізу і оцінки програм – pert; сіть передування; метод критичного шляху; метод аналізу і графічної оцінки – gert; функції управління часом

9.1 Методи планування проекту

Спочатку використовувалися досить прості засоби і методи, зокрема лінійні діаграми. Іншими додатковими до лінійної діаграми засобами, що використовувалися для УП є: таблиці трудових витрат, таблиці витрат ресурсів, в яких вказані терміни підготовки робочої документації, початок експлуатації, терміни по інших етапах і ресурси, необхідні для їх здійснення; таблиці обладнання, що містять дані про типи обладнання, терміни постачання; фінансові таблиці, що відображають прибутки і витрати.

Потім почали використовувати методи дослідження операцій, сітьові методи (метод критичного шляху), метод аналізу і оцінки програм - PERT (має перевагу тоді, коли досягнення цілей проекту пов'язане з фактором невизначеності)

Для кожної операції визначається три оцінки (оптимальна, песимістична, найбільш вірогідна). Цей метод дозволяє керівництву проекту точно знати, що необхідно в даний момент зробити, і хто це повинен робити, а також ймовірність виконання деяких операцій.

Сіть передування - дає найпростіше уявлення про операції, що паралельно виконуються.

Метод критичного шляху і сіті передування краще використовувати тоді, коли операції проекту мають певну тривалість, а якщо оцінки тривалості носять ймовірносний характер, то більш ефективний метод PERT. Загальна умова - для реалізації події повинні бути завершені усі попередні операції.

Метод аналізу і графічної оцінки – GERT - доцільно застосовувати у випадку, коли для завершення планування не обов'язкове виконання всіх операцій. Він дає оцінки імовірності реалізації подій, на основі даних, визначених за допомогою моделювання ситуацій.

9.2 Сітьові моделі

Сітьовою моделлю комплексу робіт називається орієнтований граф, який використовується для опису залежностей між роботами і етапами проекту. Сіткові моделі доцільно використовувати тільки для складних проектів.

Існує три типи сіток:

- сітки типу "вершини-роботи";

- сітки "вершини-події";

- змішані сітки.

У сітках типу "вершини-роботи" елементи роботи подані у вигляді

прямокутників, зв'язаних логічними залежностями, які йдуть один за одним.

Існують чотири типи логічних взаємозалежностей між роботами:

- закінчення-початок: В не може початися, поки не закінчиться А;

- закінчення-закінчення: D не може закінчитися поки не закінчиться С;

- початок-початок: D не може початися поки не почнеться С;

- початок-закінчення: F не може закінчитися поки не почнеться Е.

Сітки типу "вершини-події" виду часто називаються IJ сітками, оскільки кожна робота визначається номером IJ (початок/кінець). У сітках цього типу робота зображується стрілкою між двома вузлами і визначається номерами вузлів, які вона зв'язує. Так як роботи повинні бути унікальними, то дві роботи В і С не можуть зв'язувати той самий вузол. Таким чином, В і С закінчуються у вузлах 3 і 4 відповідно і ці вузли пов'язуються фіктивною роботою. Так як роботи пов'язані через вузли, використовується логічна залежність виду закінчення-початок. Можливе введення фіктивних робіт для зображення трьох інших логічних зв'язків (рис. 9.1)

У змішаних сітках робота зображується у вигляді прямокутника (вузла) або лінії (стрілки). Крім того, існують прямокутники і лінії, які можуть не зображувати роботу: одночасні події та логічні залежності. Лінії використовуються не для об'єднання прямокутників по початках і закінченнях, а для відображення моменту часу до, під час або після виконання роботи. У останніх модифікаціях змішаних сіток зникає різниця між вузлами та лініями. Математичний апарат змішаних сіток - це принципово нова область.

Рис.9.1 – Опис роботи в сітях типу „вершини – роботи”

У сітях типу "вершини-роботи" кожна робота зображується прямокутником, поділеним на 7 частин. У верхніх сегментах цього прямокутника подані дані про ранній початок, тривалість роботи і її раннє закінчення. У нижніх - пізній початок, резерв часу і пізнє закінчення. Середня частина містить опис роботи.

У сітях типу "вершини-події" вузол має 4 сегменти: ідентифікатор, значення ранніх і пізніх моментів часу та резерв часу. Час - це початок наступної роботи і закінчення попередньої (рис.9.2).

Рис.9.2 – Сіті типу: А – „вершини-події”; В – „вершини-роботи”

9.3 Розрахунок сіток

Всі види сіткових моделей забезпечують розрахунок раннього та пізнього початку і закінчення, резервів часу для кожної роботи проекту, у припущенні, що задані тривалості робіт і логічні залежності між ними. Основа цього є настільки потужною, що дозволяє відслідковувати різні варіанти і за формулою "ЩО-ЯКЩО", яка передбачає варіювання тривалостями і логічними залежностями між роботами.

Розрахунок сітьової моделі. Тривалість - це час виконання роботи, що включає ранні та пізні дати Ці дати можуть бути визначені на основі оціночних тривалостей всіх робіт. Початок і закінчення однієї роботи можуть залежати від закінчення іншої. Таким чином існує сама рання дата, коли робота може бути розпочата - дата раннього початку. Дата раннього початку плюс оціночна тривалість роботи складають дату раннього закінчення. Якщо дата пізнього початку відрізняється від дати раннього початку, то проміжок, під час якого робота може бути розпочата, називається резервом часу.

Ранні початок і закінчення розраховуються на етапі прямого проходу по сітці. Ранній початок першої роботи дорівнює 0, раннє закінчення розраховується додаванням значення тривалості роботи. Раннє закінчення перетворюється у наступній роботі у ранній початок відніманням випередження або додаванням запізнення, які передбачають залежність закінчення-початок. Для залежності "початок-закінчення" час початку перетворюється у закінчення. Якщо робота має дві чи більше попередніх робіт, то перетворюється робота із максимальним значенням раннього закінчення. Процес повторюється по всій сіті.

Дати пізнього початку, пізнього закінчення, резерв часу розраховуються при виконанні зворотного проходу. Пізнє закінчення останньої роботи приймається рівним її ранньому закінченню. Шляхом віднімання тривалості роботи підраховується пізній початок. Пізній початок перетворюється у пізнє закінчення попередньої роботи. Перетворена дата початку або закінчення приймається у якості нового часу початку або закінчення у відповідності з типом залежності. Коли робота має дві чи більше попередніх роботи, вибирається робота із найменшим значенням часу початку (після віднімання запізнення і додавання випередження). Процес повторюється по всій сітці. Резерв часу у першої і останньої роботи повинен дорівнювати 0.

Визначення критичного шляху. Роботи з нульовим резервом часу називаються критичними; їх тривалість визначає тривалість проекту в цілому.

Критична тривалість - мінімальна тривалість, протягом якої може бути виконаний весь комплекс робіт проекту. Критичний шлях - шлях у сітьовій моделі, тривалість якого дорівнює критичній. Критичний шлях - це послідовність робіт з нульовими резервами часу.

Роботи, які лежать на критичному шляху, називаються критичними роботами.

9.4 Сутність управління часом та її зв’язок з іншими функціями УП

У кожному проекті час – це один з найважливіших визначальних чинників при оцінці досягнень (успіхів) проекту. Час є основним ресурсом проекту, але , на жаль “негнучким” ресурсом. Згаяний час не може бути поновленим. Звідси потреба особливої уваги до функції управління часом (рис.9.3).

Зміст функції управління часом включає в себе:

- визначення тривалості термінів початку та завершення проекту, його частин,

найважливіших подій і кожної роботи, що виконується;

- мінімізацію (оптимізацію) часових характеристик;

- розумне (раціональне) використання резервів часу;

- контроль за розвитком проекту за його часовими характеристиками;

- прогнозування термінів завершення робіт, етапів та проекту в цілому;

- прийняття рішень з ліквідації небажаних часових відхилень.

Функція управління часом здійснюється за допомогою: - аналізу часових характеристик проекту та його частин (тривалість, дати початку та закінчення проекту та його окремих етапів, робіт); - календарного планування робіт; -контролю графіків виконання робіт, їх актуалізації і коригування.

Контрольні питання за темою 9

1. Перелічить методи планування проекту, їх основні задачі та відмінності

2. Що таке сітьова модель, її призначення?

3. Накресліть схему типа “вершини-роботи". Який принцип її складання?

4. Зобразіть схему типу “вершини-події”, опишіть її, яка мета її складання?

5. На чому базується розрахунок сітьової моделі, розкрийте його принцип дії.

6. У чому полягає різниця між методом розрахунку сітьової моделі та методом критичного шляху, перелічить відмінності.

7. Що включає в себе поняття “управління часом”?

8. Які складові включає в себе управління часом, розкрийте їхню суть.

9. Яка різниця між оцінкою тривалості часу й календарним плануванням? Обґрунтуйте необхідність цих блоків у схемі управління часом.

10 Для чого в календарному плануванні необхідна інформація про ресурси проекту, обґрунтуйте.

Рис.9.3 – Управління часом