11. Структура конфлікту
Під структурою будь-якого об’єкту розуміють сукупність його елементів, а також зв’язки і відносини між ними, що забезпечують його цілісність.
Основними елементами конфліктної взаємодії є:
1) об’єкт і предмет конфлікту. Цінність, з приводу якої виникає зіткнення інтересів, називається об’єктом конфлікту. На відміну від цього, предметом конфлікту є ті суперечності, які виникають між взаємодіючими сторонами і які вони намагаються вирішити за допомогою протистояння.
2) учасники конфлікту – суб’єкти соціальної взаємодії, які знаходяться в стані конфлікту, або люди, що явно чи приховано підтримують конфліктуючі сторони.
3) соціальне середовище, умови конфлікту. Поняття середовища визначається тим ґрунтом, на якому виникає і розвивається конфлікт. З точки зору рівнів соціальної системи розрізняють мікро - і макросередовище конфлікту. За природою компонентів можна виділити три види середовища конфлікту: фізичне, суспільно-психологічне і соціальне.
4) суб’єктивне сприйняття конфлікту або образ конфліктної ситуації – відображення предмету конфлікту в свідомості суб’єктів конфліктної взаємодії.
5) мотиви конфлікту – це внутрішні сили, які підштовхують суб’єктів соціальної взаємодії до конфлікту (мотиви виступають у формі потреб, інтересів, цілей, ідеалів,спрямувань).
6) позиції конфліктуючих сторін – це те, що проголошують конфлікт анти один одному в процесі конфлікту або переговорному процесі.
12. Динаміка конфлікту
Суспільство, як і окремі люди, перебуває в постійному розвитку. Однією з рушійних сил цього розвитку є конфлікт, що має свою динаміку. Динаміка конфлікту - це процес його зміни, розвитку. Динаміка конфлікту включає поняття етапів конфлікту і його фаз. Динамічні характеристики - це всі зміни, що відбуваються в конфлікті, всі особливості розвитку цього процесу. Етапи конфлікту відображають істотні моменти, що характеризують розвиток конфлікту від його виникнення до вирішення.
Загальна схема динаміки конфлікту складається з таких періодів:
1) передконфліктна ситуація (латентний період);
2) відкритий конфлікт (власне конфлікт);
а) інцидент (початок конфлікту);
б) ескалація (розвиток) конфлікту;
в) завершення конфлікту;
3) післяконфліктний період.
Передконфліктна ситуація.
Передконфліктна ситуація - це можливість конфлікту, який не виникає на порожньому місці, а визріває поступово, мірою розвитку та загострення суперечностей, що його викликають. У цій ситуації майбутні учасники конфлікту ще не усвідомлюють повністю навіть суперечностей інтересів. Передконфліктна ситуація характеризується тим, що вона створює реальну можливість конфлікту, але може бути вирішена і безконфліктним шляхом. Для цього необхідно усвідомити причини конфлікту й усунути їх.
Усвідомлення причин потенційного конфлікту в передконфліктній ситуації може бути як правильним, так і помилковим. В останньому випадку конфлікт не може бути усунуто остаточно, бо дійсні причини конфлікту рано чи пізно дадуть про себе знати, а затримка з вирішенням конфлікту може тільки підсилити його гостроту. Помилкове усвідомлення передконфліктної ситуації може мати подвійній наслідок. Воно може сприяти затягуванню виникнення відкритого конфлікту або сприяти пришвидшенню настання явного конфлікту, його штучному підштовхуванню.
Важливо зауважити, що різні опоненти потенційного конфлікту можуть бути зацікавлені в помилковому сприйнятті небезпеки конфліктної ситуації та свідомо вводити в оману учасників майбутнього конфлікту. Цілі цієї дезінформації та дезорієнтації супротивника потенційного конфлікту в оцінці небезпеки конфліктної ситуації можуть бути також подвійними. Вони можуть бути спрямовані або на заборону майбутнього протиборства, або на провокацію одного з опонентів конфлікту до форсування протиборства. В одному випадку небезпека конфліктної ситуації свідомо зменшується, у другому — перебільшується. Проте у будь-якому випадку свідома помилкова оцінка конфліктної ситуації використовується однією зі сторін у своїх інтересах.
Таким чином, правильне та своєчасне усвідомлення й оцінка майбутнього конфлікту в передконфліктній ситуації є найважливішою умовою найбільш оптимального її вирішення та ефективним способом запобігання можливому конфлікту.
Профілактика конфлікту на цьому етапі має включати такі дії з боку його учасників:
- переговори та домовленості щодо ступеня можливості виникнення конфлікту в майбутньому;
- збір найбільш можливо повної інформації про суть і причини ситуації, що виникла, і визначення реальних інтересів і цілей сторін, що можуть призвести їх до конфлікту;
- з'ясування можливостей безконфліктного вирішення виявлених ,проблем;
- розробку конкретних завдань і дій щодо вирішення існуючих проблем, аби не довести справу до конфлікту.
Попередити конфлікт на передконфліктному етапі завжди набагато легше й ефективніше, ніж у подальшому його вирішувати. Легше загасити вогнище пожежі, що ледве жевріє, ніж упоратися з вируючим полум'ям.
Якщо протиріччя інтересів, що позначилися на передконфліктному етапі, вирішити не вдається, рано чи пізно передконфліктна ситуація переходить у відкритий конфлікт. Наявність протиборства стає очевидною всім. Протиріччя інтересів досягає такого ступеня, що ЇХ вже неможливо не помічати або приховувати. Вони заважають нормальній взаємодії сторін і перетворюються на відкритих опонентів, які протистоять один одному. Кожна сторона починає відкрите захищати власні інтереси.