Тактика встановлення і розвитку психологічного контакту

Пропозиції про співробітництво повинна передувати відверта розповіді кандидата оперативному працівнику про своє минуле і нинішнє, бажано також, щоб він повідомив такі відомості, які б самі по собі не давали йому змоги потім відмовитись від запропонованого співробітництва.

Техніка довірчого спілкування полягає в керованій оперативним працівником зміні ставлення партнера до себе та до теми бесіди. В цьому випадку результатом контакту стає не тільки отримана інформація, але й розпиток відносин співробітництва. Довіра до оперативного працівника полегшує задачу позитивного впливу па співбесідника. Довірчі стосунки не залежать прямо від наявності дружніх зв'язків між працівником та громадянином, тривалості їх знайомства. Прикладом може бути встановлення психологічного контакту з раніш незнайомою людиною.

На початку розмови найважливіше оволодіння інтересом співрозмовника. Під інтересом у психології розуміється емоційний прояв пізнавальних потреб людини. Суб'єктивно для самої людини інтерес виявляється в зосередженості на якомусь об'єкті, особі, процесі, ідеї. Зацікавлена людина відчуває бажання пізнати об'єкт, ідею, більше зблизитися з конкретною особою, включитися в якийсь процес. При встановленні психологічного контакту і заведені знайомства взаємний інтерес поглиблює відношення між особами що спілкуються, та зближає їх.

Прояв інтересу до конкретної людини пов'язаний з явищами симпатії і антипатії. Симпатія або антипатія між особами, що спілкуються, складається найчастіше спонтанно, на підсвідомому рівні. Розвиток контакту продовжується, природно, тільки при наявності позитивного ставлення друг до друга, тобто коли має місце взаємна симпатія. Цілком зрозуміло, що для розвитку контакту ініціатору спілкування необхідно викликати до себе почуття симпатії з боку об'єкта. Для цього слід знати, чому люди симпатизують одне одному.

У основі спілкування взагалі, а також тяжіння (симпатії) одного індивіда до іншого лежить психологічний механізм задоволення потреб людей, які у кінцевому рахунку обумовлені соціальними відносинами. Тяжіння (симпатія) об'єкта до ініціатора спілкування буде мати місце в тому випадку, якщо об'єкт передбачає "виграш" (приємне) при прийнятних умовах. Іншими словами, симпатія виникає тоді, коли "виграш" перевищує "ціну".

Вже на стадії прийняття свідчень оперативний працівник часто стикається з тим, що об’єкт (підозрюваний, свідок, потерпілий) тримається занадто насторожено, занадто слідкує за кожним своїм словом. Щоб зняти ці бар’єри, взагалі слід застосовувати методику контактної взаємодії, розроблену Л. Б. Філоновим.⁶ Існує шість стадій встановлення психологічного контакту:

1. накопичення первісної згоди;

2. пошук спільних чи схожих інтересів;

3. прийняття особистісних принципів та якостей запропонованих для спілкування;

4. виявлення особистісних якостей, небезпечних для спілкування;

5. визначення форм індивідуального впливу й особливостей адаптації до співрозмовника;

6. завершення вироблення спільних правил взаємодії.