26. Правила набору тексту. Шрифти. Параметри шрифта.

Загальні правила оформлення тексту

1. Крапка в кінці заголовка і підзаголовках, які надруковані окремим рядком, не ставиться. Якщо заголовок складається з декількох речень, то крапка не ставиться після останнього з них.

2. Порядковий номер заголовка, який надруковано в одному рядку з ним, повинен бути відокремлений пропуском незалежно від того, чи є після номера крапка.

3. Крапка не ставиться в кінці підпису малюнка, в заголовках та всередині таблиць. При відділенні десяткових частин від цілих чисел краще ставити кому, а не крапку.

4. Перед розділовим знаком пропуск не ставиться (виняток становлять парні знаки, що відкриваються, наприклад, дужки, лапки). Після розділового знаку пропуск обов'язковий.

5. Тире відділяється пропусками з двох сторін. Дефіс пропусками не відділяється.

6. Числа записують в простому тексті словами (зазвичай, однозначні за наявності скорочених найменувань), цифрами (багатозначні і за наявності скорочених позначень) і змішаним способом (після десятків тисяч часто застосовуються вирази типу 25 тис.). Числівники в непрямих відмінках набирають з так званими нарощуваннями (6-го). Іноді використовують крім арабських і римські цифри.

7. Індекси і показники між собою, від попередніх і наступних елементів тексту не повинні бути розділені пропусками.

8. Не можна набирати в різних рядках прізвища і ініціали, до них що відносяться, а також відокремлювати один ініціал від іншого.

9. Останній рядок в абзаці не повинен бути дуже коротким. Треба прагнути уникати в кінці рядка або перенесення двох літер. Текст останнього рядка повинен бути в 1,5-2 рази більшим за розмір абзацного відступу, тобто містити не менше 5-7 літер. Якщо цього не вдається досягти, необхідно залишок тексту розмістити в попередні рядки або вилучити з них частину тексту. Це правило не відноситься до рядків в математичних текстах, коли він може бути зовсім коротким, наприклад "і", "або" і тому подібне.

10. Знаки процента (%) застосовують тільки з числами, що відносяться до них, від яких вони не відділяються.

11. Знаки градуса (°), хвилини ('), секунди ('') від попередніх чисел не повинні бути відокремлені пропуском, а від наступних чисел їх потрібно відділяти пропуском

12. Формули науково-технічних текстів повинні бути відокремлені від тексту на 1 або 2 пропуски. Між собою формули повинні бути відокремлені подвоєними пропусками.

13. Знаки номера (№) і параграфа (§) застосовують тільки з числами, що відносяться до них, і відділяються пропуском від них і від решти тексту з двох сторін. Здвоєні знаки набираються впритул один до одного. Якщо до знаку відноситься декілька чисел, то між собою вони відділяються пропусками. Не можна в різних рядках набирати знаки і цифри, що відносяться до них.

14. Розрізняють такі види скорочень: абревіатура - скорочене слово, складене з перших букв слів, що входять в повну назву. Складноскорочені слова, складені з частин скорочених слів (колгосп) або усічених і повних слів (міськрада), і графічні скорочення по початкових літерах (р. - рік), по частинах слів (див. - дивися), по характерних буквах (млрд - мільярд), а також по початкових і кінцевих буквах (ф-ка - фабрика). Крім того, в текстах застосовують буквені позначення одиниць фізичних величин. Всі буквені абревіатури набирають прямим шрифтом без крапок і без розбиття між буквами. Складноскорочені слова і графічні скорочення набирають як звичайний текст. У виділених шрифтами текстах всі ці скорочення набирають тим же, шрифтом виділення.

Шрифт (нем. Schrift ← schreiben — писать) — графический рисунок начертаний букв и знаков, составляющих единую стилистическую и композиционную систему, набор символов определенного размера и рисунка. В узком типографском смысле шрифтом называется комплект типографских литер, предназначенных для набора текста.

Группа шрифтов разных видов и кеглей, имеющих одинаковое начертание, единый стиль и оформление, называется гарнитурой

Основные характеристики шрифтов

• начертание: прямой, курсивный;

• насыщенность: светлый, полужирный, жирный (отношение толщины штриха к ширине внутрибуквенного просвета);

• ширина: нормальный, узкий, широкий, шрифт фиксированной ширины;

• размер (кегль) в пунктах (1 пункт = 1/72 дюйма);

• чёткость;

• контраст;

• различимость;

• удобочитаемость;

• ёмкость;

Кегль — параметр шрифта, означающий высоту его литер. Кегль включает в себя высоту строчной буквы с самым длинным выносным элементом и пробельное расстояние снизу неё. Величина кегля определяется числом пунктов. Самые распространённые кегли для текстовых шрифтов — 6, 7, 8, 10, 11, 12. Шрифты 4 и 5 кеглей употребляются очень редко.

Художественный облик шрифтов

• Декоративный.

• Динамичный.

• Изящный. Римский капитальный, антиква, академический шрифты. Используются для литературных и искусствоведческих текстов, оформления архитектурных проектов, написания текстов на мемориальных досках.

• Курсив. Применяется для написания текстов почётных грамот, поздравительных адресов, поздравлений и приглашений.

• Монументальный. Рубленый плакатный, брусковый шрифт и гротеск. Применяется для написания лозунгов, плакатов, транспарантов.

• Свободный.

• Строгий. Применяется на диаграммах, схемах, графиках, технических и производственных плакатах, указателях.

• Фольклорный (украинский, арабский и т. д.).

Гарнитура шрифта

Гарнитура шрифта — это типографский термин, объединяющий набор шрифтов, которые отличаются по размеру, начертанию, наличию или отсутствию засечек на концах линий, по соотношению размера высоты прописных и строчных знаков, величине верхних и нижних выносных элементов, плотности, т.е. близких по характеру и отличительным знакам рисунка.

современные шрифты

Для него характерно наличие прямых засечек и резкий контраст. По восприятию данный стиль более строгий по сравнению со старым. Его используют для заголовков и крупных надписей, а для длинных текстов он не особо удобен в силу большого контраста.

пример: Arial Helvetica sans-serif Comic Sans MS Arial Black Calibri

Компьютерный шрифт — это файл, содержащий в себе описание набора буквенных, цифровых, служебных и псевдографических символов, используемый для отображения этих символов (в частности текста) программой или операционной системой.

Понятие

Следует различать:

• шрифт как набор символов, созданный художником,

• шрифт как компьютерный файл,

• шрифт как набор металлических литер, используемых в типографской печати.

Комплект шрифтов, имеющих схожий рисунок, но различающихся начертанием (обычный, курсивный, жирный и т. д.), называется гарнитурой. Например, шрифты «Arial», «Arial Bold», «Arial Italic» и «Arial Italic Bold» составляют одну гарнитуру «Arial».

Фонт (от англ. font) — термин из компьютерного сленга, подменяющий слово «шрифт». Нередко употребляется более узко, в значении «файл шрифта». Иногда подменяет термин «гарнитура».

В компьютерах фонт представляет собой блок данных (или файл), состоящий из описаний отдельных символов набора, используемый программой (или частью графической оболочки операционной системы) при отображении текста. Для текстовых режимов фонт хранится непосредственно в видеоадаптере (либо в постоянной его памяти, либо в оперативной).