Тема 29: пропорції суспільного виробництва в процесі відвторення

Основою суспільного відтворення є відтворення на окремих підприємствах і домогосподарствах , або одиничне (індивідуальне відтворення).

Відтворення на окремому підприємстві є вихідною і необхідною ланкою всього суспільного відтворення

Основною проблемою відтворення є дотримання пропорцій:

• між виробництвом і споживанням;

• між підрозділами національного виробництва;

• між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва;

• між відшкодуванням спожитого капіталу та нагромадженням;

• між споживанням і нагромадженням (заощадженням);

— між заощадженнями та інвестиціями та ін.

Суспільне економічне відтворення основане на органічній єдності всіх частин, що його утворюють:

• виробництва, розподілу, обміну, споживання;

• домогосподарств, підприємств, галузей, економічних регіонів і всього виробництва;

• продуктивних сил, складових його частин і економічних відносин;

• суспільного виробництва і суспільного споживання.

Економічне відтворення суспільства включає в себе такі найважливіші моменти:

1. відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

2. відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;

3. відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного процесу відтворення;

4. відтворення національного багатства;

5. відтворення споживання;

6. відтворення економічних відносин. Засоби виробництва і людський фактор

Тема 30: особисті доходи

Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна плата – ціна, що виплачується за використання праці. Особисті доходи формуються також і від нетрудової діяльності, це можуть бути доходи від власності.

Диференціація доходів населення — це різниця в доступі до власності і влади різних класів, соціальних верств і прошарків у межах певної економічної системи, що виявляється у рівні їхніх доходів, передусім, грошових.

Найзагальнішою причиною диференціації в доходах населення за сучасних умов є економічна система капіталізму, побудована на відчужені переважної більшості населення від власності на засоби виробництва і влади, що визнає немало західних вчених., або відчуженість від управління власністю, від самого процесу праці (а отже, наявність масового безробіття), наявність дискримінації (в оплаті робочої сили, отриманні освіти, расова дискримінація тощо), антидемократичний характер діяльності держави, відсутність справедливої соціальної політики, раціональної регіональної економічної політики, могутніх профспілок та ін.

Бідність як економічна категорія — це зумовлена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім'ї, частини населення засобів для задоволення мінімальних матеріальних, соціальних і духовних потреб, а отже, для нормального життя і життєдіяльності.

Кількісним показником рівня бідності є лінія бідності, ЩО означає виражену у відсотках частку населення, сімейний бюджет якої знаходиться нижче певного абсолютного рівня

Перерозподіл національного доходу, як політекономічна категорія, виражає відносин власності між різними економічними суб'єктами у сфері поділу та обміну з приводу привласнення державою значної час необхідного і додаткового продукту та наступного його спрямування на виконання функцій держави.

Необхідність перерозподілу національного доходу зумовлюється:

• по-перше, значною диференціацією доходів.

• По-друге, такий перерозподіл викликаний потребами у виконанні сучасною державою широкомасштабних соціально-економічних функцій, без яких економічна система не може існувати

• По-третє, перерозподіл національного доходу зумовлена необхідністю підтримки малого підприємництва передусім у сільському господарстві (через систему державних субсидій)

Споживання означає певну підсистему відносин економічної власності між людьми з приводу використання виготовлених товарів та послуг, що надаються, які (відносини) управляються специфічними для сфери споживання законами. У концентрованому вираженні споживання втілюється у платоспроможному попиті населення

Особливості сфери споживання певною мірою зумовлені процесом відтворення особистісного чинника, індивідуумів загалом, яке відбувається у процесі споживання матеріальних і духовних благ, а отже, заломлення їх потреб.

Невиробниче споживання відбувається за межами виробництва і служить для задоволення невиробничих потреб, при цьому відбувається кінцеве (остаточне) споживання предметів споживання.

Заощадження для більшості населення є, передусім, засобом нагромадження приватної трудової власності; для капіталістів — засобом нагромадження капіталу.

В якісному аспекті заощадження виражають відносини економічної власності між суб'єктами заощаджень (домогосподарствами, фірмами тощо) і власниками фінансово-кредитних інститутів з приводу використання цих заощаджень та виплати відсотків за їх використання.