Тема 49: проблеми економічного відставання країн, що розвиваються

Національну економіку слід розглядати як багатопрофільну систему, яка має складну функціональну структуру. Економічна система – складне, багато структурне соціально – економічне явище. Розрізняють різні моделі, типи економічних систем в залежності від різних критеріїв (форма власності, технологічний спосіб виробництва, спосіб управління і координації економічної діяльності).

В процесі трансформації однієї економічної системи в іншу, або переходу від однієї стадії до іншої в межах однієї системи існує певний перехідний період, впродовж якого формуються і міцніють елементи нової економічної системи.

Отже, в економіці країн, що розвиваються, діють дві підсистеми виробничих відносин – та, що змінюється і та, що змінює. В таких країнах державний сектор виникає раніше, ніж розвинені підприємницькі виробничі відносини, у яких панівною є товарна форма господарювання.

Нерівномірність розвитку є економічним законом товарного виробництва взагалі і особливо його підприємницьких форм.

Існує суперечливість між старими формами асоційованої праці (замкненість на натуральному рівні) і новими формами колективного господарювання( орієнтація на суспільні потреби) притаманна процесу відтворення в країнах, що розвиваються. Обмеженість економічного інтересу виробників доповнюється низьким рівнем суспільної свідомості, не готової до сприйняття додаткової праці, яка суттєво випереджає необхідний для задоволення примітивних потреб рівень.

За таких умов держава контролює головні важелі макроекономічного регулювання і не передовіряє їх приватному капіталу.

В сучасних країнах , що розвиваються необхідно формувати економічну систему , основні характеристики якої:

• Розвиток та функціонування різних форм власності,

• Розвиток і формування державного сектору економіки,

• Макроекономічне прогнозування, планування розвитку економіки,

• Розподіл і перерозподіл державою ресурсів і доходів на основі формування держбюджету, здійснення податкової та соціальної політики,

• Державне регулювання цін.

• Державне регулювання науково – технічного та інноваційного розвитку,

• Соціалізація економіки капіталізму на засадах соціального страхування і соціального захисту населення,

• Підтримання конкуренції і запобігання монополізму