1.3. Структура потенціалу підприємства
На основі вищевикладеного можна більш чітко уявити не тільки сутність потенціалу підприємства, а і його структурну побудову.
Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють мережу найбільш суттєвих, стійких (інваріантних) зв'язків між елементами. На думку М.Ф.Овчинникова, структура представляє собою «інваріантний» аспект системи9) . В.И.Кремянський також звертає увагу на те, що структура виражає не усю сукупність зв'язків об'єкту, а лише його найбільш суттєві зв'язки: «Структура есть развернутое выражение сущности»10) .
Існує і більш широке тлумачення структури, згідно з яким розрізняють два типи структур: макро- і мікро. Макроструктура виражає найбільш стійкі (інваріантні) зв'язки системи, а мікроструктура - змінні (вірогідні). Сукупність макро- і мікро- структури об'єкту або процесу, тобто сукупність усіх зв'язків, і складає їх зміст.
До визначення структури потенціалу підприємства в економічній літературі намітилися різні підходи. Більшість дослідників розглядають ресурсну структуру потенціалу, однак рекомендують ураховувати в ньому різну кількість складових елементів. В одному випадку в його склад рекомендується включати тільки засоби праці, в іншому - засоби праці і робочу силу, в третьому - засоби праці, робочу силу і природні ресурси, які застосовуються в процесі виробництва, у четвертому - засоби праці, робочу силу і предмети праці. Є і більш розширені поняття структури потенціалу підприємства з доповненням у вигляді системи збору, обробки і споживання інформації, досвіду господарювання, енергії, тощо. Необхідно зазначити, що навіть при збігу поглядів відносно структури потенціалу підприємства ресурсний підхід не дає повної характеристики цьому терміну. Особливий науковий інтерес викликають дослідження багатоаспектного аналізу структури потенціалу, в яких поряд з ресурсним розглядаються і інші аспекти структури, що дає більш повне уявлення про його елементний склад.
У загальній постановці питання до елементів потенціалу підприємства можна віднести усе що пов'язане з функціонуванням і розвитком підприємства. Відбір найбільш важливих з їх числа представляє собою дуже складну проблему, про що свідчить безліч різних думок з цього приводу.
Отже, на рис. 1.2. представлена структура потенціалу підприємства з розмежуванням в її побудові місця суб'єктних та об'єктних складових.
Суб'єктні складові
Науково-технічний потенціал
Потенціал організаційної структури
управління (ОСУ)
Об'єктні складові
Управлінський потенціал
Маркетинговий потенціал
Трудовий потенціал
Інформаційний потенціал
Логістичний потенціал
Виробничий потенціал
(засоби виробництва)
Інфраструктурний потенціал
Потенціал технологічного персоналу
(робоча сила)
Потенціал землі та природно-кліматичні
умови
Потенціал основних фондів (засоби
праці)
Потенціал оборотних
фондів
(предмети
праці)
Потенціал нематеріальних активів
Інноваційний потенціал
Фінансовий потенціал
Інвестиційний потенціал
Потенціал відтворення
Рис. 1.2. Структура потенціалу підприємства
Об'єктні складові пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування.
До них належить: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення.
Інноваційний потенціал – сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.
Виробничий потенціал – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність функціонуючих ресурсів, які здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять:
потенціал землі та природнокліматичні умови;
потенціал основних фондів;
потенціал оборотних фондів;
потенціал нематеріальних активів;
потенціал технологічного персоналу.