39. Характеристика прав. Регулювання самоврядного управління

Екологічні повноваження органів місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування – це місцеві ради та їх виконавчі органи, які реалізують повноваження територіальної громади самостійно управляти питаннями місцевого значення. Їх повноваження регулюються Конституцією України і Законами України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року, а також „Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 року. До їх повноважень належить:- забезпечення реалізації екологічної політики та екологічних прав громадян;- прийняття рішень з екологічних питань, які є нормативно-правовими актами місцевого рівня, обов’язковими до виконання;- затвердження з урахуванням екологічних вимог містобудівної документації;- затвердження місцевих екологічних програм;- затвердження відповідно до закону розміру зборів за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;- прийняття рішень про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;- надання відповідно до законодавства згоди на розміщенні на відповідній території нових об’єктів, що є забруднювачами довкілля;- здійснення контролю за додержанням екологічного законодавства;- вжиття заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні екологічні ситуації;- створення системи поводження з побутовими та іншими відходами;- організація опорядження населених пунктів;- розгляд екологічних суперечок відповідно до законодавства;

- обмеження чи зупинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними законодавства щодо охорони довкілля;- розпорядження природними ресурсами комунальної власності;- здійснення екологічної освіти та екологічного виховання громадян тощо.

40. Характеристика прав. Регулювання громадського управління

Громадське управління у царині екології – це упорядкування суспільних екологічних відносин, яке здійснюється громадськими екологічними організаціями, окремими юридичними чи фізичними особами.

Повноваження громадських об'єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища ЗУ ПРО ОНПС стаття 21

Громадські природоохоронні об'єднання мають право: а) брати участь у розробці планів, програм, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, розробляти і пропагувати свої екологічні програми; б) утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням з місцевими Радами за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських об'єднань виконувати роботи по охороні та відтворенню природних ресурсів, збережнню та поліпшенню стану навколишнього природного середовища; в) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів; г) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення; д) вільного доступу до екологічної інформації; е) виступати з ініціативою проведення республіканського і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних

ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки; є) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фнду; ж) подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських об'єднань; з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього природного середовища; и) брати участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з екологічних питань; і) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення. Діяльність громадських об'єднань в галузі охорони навколишього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.

Орхуська Конвенція 1998 року як гарантія громадського управління

Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у ході прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргус, Данія, 25 червня 1998 року) ратифікована ЗУ від 6 липня 1999 року.

На Україні існують понад 20 громадських екологічних організацій, асоціацій та груп національного рівня та понад 300 – місцевого. Серед них Всеукраїнська громадська організація “МАМА-86”, Асоціація “Зелений світ”, Українське товариство охорони природи, Всеукраїнська екологічна ліга тощо. Існують також політичні партії екологічного спрямування, утворені відповідно до Закону України „Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 року.

Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля затверджене наказом Мінприроди від 18 грудня 2003 року № 168.

4. Правове становище громадських екологічних інспекторів

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про охорону НПС» громадський екологічний контроль здійснюється громадськими екологічними інспекторами згідно з Положенням про громадських інспекторів з охорони довкілля, затвердженим наказом Мінекоресурсів від 27 лютого 2002 року № 88.

Положення про громадських мисливських інспекторів, затверджене наказом Держкомлісгоспу України від 1 березня 2002 року № 27.

Положення про громадських інспекторів рибоохорони, затверджене наказом Мінагрополітики України від 9 жовтня 2002 року № 324.

Закон України „Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” від 22 червня 2000 року.