28. Характеристика ку як джерела еколог. Права

Конституція України від 28 червня 1996 року має переважну правову силу перед іншими нормативно-правовими актами, тому її екологічні норми мають важливе значення для розв’язання правових колізій. Важливими нормами Конституції, що мають екологічне значення, є:

- стаття 13 проголошує, що природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися об’єктами права власності народу відповідно до закону; власність зобов’язує;

- стаття 14 проголошує землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а також тлумачить право власності Українського народу на природні ресурси, закріплене у ст. 13 Конституції, як власність громадян, юридичних осіб та держави;

- стаття 16 проголошує обов’язок держави щодо забезпечення екологічної безпеки, підтримання екологічної рівноваги і подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

- частина сьома статті 41: використання власності не може погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі;

- стаття 50 проголошує право громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, а також право на доступ до інформації про стан довкілля, яка ніким не може бути засекречена);

- стаття 66 проголошує обов’язок кожного не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані збитки.

У Конституції наявні також норми, які закріплюють компетенцію органів державної влади у царині екології: статті 92, 106, 116, 138, ст. 142 тощо.

29. Характеристика зу як джерел еп

Характеристика Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р.

Системоутворюючим актом комплексної галузі екологічного права і законодавства є Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Це Закон найбільш загального характеру в системі екологічного законодавства. Визначає правові, економічні, та соціальні засади організації охорони довкілля. Він складає правову основу для розвитку галузевого екологічного законодавства.

Кодекс – це систематизований законодавчий акт, що регламентує однорідну царину суспільних відносин.

До природоресурсних кодексів відносяться:

· Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 року;· Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року,· Водний кодекс України від 6 червня 1995 року,· Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року,· Лісовий кодекс України у редакції від 8 лютого 2006 року.

Зазначеними кодексами регламентуються відносини щодо використання й охорони відповідно землі, вод, лісів, надр, повітряного простору.

Природоресурсні кодекси мають правову силу на рівні законів України. Кодекс – це кодифікований закон, який не має переважної правової сили перед звичайними законами, якщо в ньому не передбачено інше.

30. Правові форми захисту е прав громадян

Форми: судова ( юрисдикційна), позасудова (адміністративна, позаюрисдикційна), самозахист.

Стаття 11. ЗУ ПРО ОНПС Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього

природного середовища мають бути поновлені, а їх захист

здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Стаття 16 ЦКУ

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

+ стаття 152 ЗКУ