Інтегровані економічні рахунки

Товари та по- слуги

Інші світ

Уся еконо- міка

Інсти- туційні сектори

Операції, балансую- чі статті, активи та пасиви

Інсти- туційні сектори

Уся еконо- міка

Інші країни світу

Товари та по- слуги

Рахунки поточних операцій

Використання

Ресурси

Рахунки нагромадження

Зміни в активах

Зміни в пасивах і чистій вартості капіталу

Баланси активів та пасивів

Активи

Пасиви і чиста вартість капіталу

У рахунках нагромадження фіксуються всі зміни в активах і пасивах і, отже, всі зміни в різниці між активами і пасивами (тобто у власному капіталі), що відбулись за даний період. В балансах фіксуються запаси активів і пасивів та різниця між ними, які існують на початку і в кінці облікового періоду. Виділяється також колонка для інших країн світу.

Центральна колонка включає операції, балансуючі статті, активи і пасиви, які розташовані в порядку відповідно до структури рахунків, про яку говорилося вище. Існує єдиний баланс для всіх операцій з товарами та послугами, а не для кожної з них. Тому рахункам товарів та послуг відповідає спеціальна колонка. В цій колонці відображено кожну операцію з товарами та послугами (виробництво, кінцеве виробництво і т. ін.), що зафіксована в рахунках інституційних секторів.

Інтегровані економічні рахунки включають також колонку для суми інституційних секторів (резидентів), тобто для всієї економіки в цілому.

Для детального ознайомлення з елементами, які показані разом в інтегрованих економічних рахунках, корисно поглянути на схему 3.2, яка включає зведене представлення рахунків.

Структура обліку є єдиною в усій системі. Вона використовується щодо всіх інституційних одиниць, підсекторів, секторів та економіки в цілому. Однак певні рахунки можуть не підходити для деяких секторів. Так само не всі операції підходять для кожного сектору, а якщо вони підходять для кожного сектору, вони можуть виступати в ролі ресурсів для деяких секторів і способів використання для інших.

Для того щоб зробити рахунки зрозумілими, необхідно ввести цілий ряд операцій. Це робиться шляхом використання фактичної класифікації операцій в системі на рівні деталізації, достатньої для повного розуміння рахунків.

Балансуючі статті можуть бути дані у валовому або чистому виразі, і різниця між цими двома значеннями становитиме споживання капіталу. Концептуально чисті балансуючі статті є більш значущими. Однак широко використовуються валові поняття, говорячи конкретно, валові агреговані показники. При цьому валові показники часто оцінюються з більшою легкістю, точністю і швидкістю, ніж чисті показники. В рахунках припускається подвійне надання балансуючих статей.

Покажемо взаємозв’язок між рахунками.

Поточні рахунки стосуються виробництва, розподілу і використання доходу. Рахунки нагромадження охоплюють зміни в активах і пасивах та зміни у власному капіталі (для будь-якої інституційної одиниці або груп одиниць різниця між її активами та зобов’язаннями). Баланси являють собою запаси активів і пасивів та власний капітал.

Рахунки нагромадження відбивають усі зміни між двома балансами. Навіть якщо баланси і не складаються, чітке розуміння концептуального взаємозв’язку між рахунками нагромадження та балансами є необхідним для правильної розробки самих рахунків нагромадження.

Залежність між поточними рахунками і рахунками нагромадження є більш складною. Всі поточні операції спричиняють або позитивну зміну власного капіталу (ресурси), або негативну (у вигляді його використання).

Фіксування операції як поточних ресурсів означає збільшення суми економічної вартості, яку має в наявності інституційна одиниця або сектор; і навпаки, операція, що фіксується як поточне використання, означає зменшення цієї суми економічної вартості.