2. Умови здійснення підприємництва.
Підприємець і держава.
Однією з головних умов підприємницької діяльності є державна реєстрація підприємств. Вона проводиться у виконавчими комітетами міських, районних, районних міст Києва, Севастополя, державних адміністрацій за місцем знаходження даного суб’єкта, або проживання даного суб’єкта.
Для державної реєстрації юридичної особи подаються такі документи:
1)Рішення власника або уповноваженого органу. Якщо власників 2 і більше, то потрібно установить договір.
2)Статут (якщо необхідно).
3)Реєстраційна карта встановленого зразку.
4)Документ, що засвідчує сплату за державну реєстрацію.
Державна реєстрація здійснюється за заявницьким принципом не довше ніж за 5 робочих днів. В 10-ти денний строк юридична особа подає відомості до відповідної податкової інспекції, органів державної статистики. Свідоцтво про реєстрацію є підставою відкриття рахунку в банку. Перереєстрація проводиться у разі зміни форми власності, організ. форми, назви. Відмова в реєстрації може бути оскаржена у суді. За держ. реєстрацію вноситься плата залежно від суб’єкта підприємницької діяльності, обраної організаційної форми та виду підприємницької діяльності 1.5 мін. з/п до 9 мін. з/п. Для окремих організацій існують спеціальні правила реєстрації: (наприклад) банків.
Для здійснення підприємницької діяльності підприємець має право укладати трудові договори, контракти, угоди.
Суб’єкт підприємництва – юридична особа – може бути визнана банкрутом згідно Закону України “Про банкрутство.”
Гарантії прав суб’єктів підприємницької діяльності
Загальні Майнові
1) Держава гарантує рівні права; 1) Гарантія недоторканності майна
2) Створює рівні можливості; ст. 41 Конституції;
3)Рівний доступ до централізованих ресурсів, 2) Забезпечує захист прав власності;
матеріальних цінностей. 3) Державна підтримка підприємництв
субсидії, пільги, податки, приватизація,
важливий фактор активізації діяльності.
Взаємовідносини між підприємцем та державою визначає Закон України “Про підприємство,” що містить поняття Державного регулювання підприємств, а саме через:
закони, державні акти;
податки, фінансово-кредитну політику;
ліцензії, концесії, лізинг, екологічні, соціальні нормативи;
науково-технічні, економічні програми;
договори поставок, виконання робіт по держ. замовленню.
Збитки, завданні державою шляхом вказівок, підлягають відшкодуванню. Спори про відшкодування вирішуються судом або господарським судом.