9. Доведіть, що за Князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого культурного розвитку.

Володимир Великий – один з найяскравіших політичних діячів європейського масштабу. За Володимира завершився процес формування державної території. Київська Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простяглася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного і Азовського морів. Велику увагу князь Володимир приділяв захисту рубежів держави від нападу степових кочівників, особливо печенігів з півдня. Він почав будувати нові міста (порубіжні) і заселяти їх сильними і вправними воїнами. Наприкінці Х ст. створив величезну і складну систему валів, фортець, укріплених міст, що мала захистити Русь від ворогів. Християнство стало офіційною державною релігією на Русі з 988 р. після хрещення Володимира Великого, яке відбулося в Херсонесі. Християнство, по-перше, зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, по-друге, вивело Київську Русь в число передових європейських країн, по-третє, сприяло розширенню економічних і культурних зв’язків, по-четверте, стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва, по-п’яте, сприяло об’єднанню населення Київської Русі під проводом єдиного князя, намісника Бога на землі. За Ярослава Мудрого поширилося і зміцнілось християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія. Ярослав устійнив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. За цього часу засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи іконо писання. За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини. Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов`янську мову, переписано багато книг. Київська Русь за Ярослава I Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку.

10. Назвіть види живопису Київської Русі 11-14ст.

У мистецтві Київської Русі значного розквіту набуває монументально-декоративний живопис. З культовою архітектурою Київської Русі пов’язані такі види мистецтва, як живопис, художня мозаїка, майоліка. Першими художниками на Русі були греки та місцеві «книжники» — майстри мініатюри, далі — творці фресок та мозаїк. Жанри, що їх розвивали майстри, — це біблійні, алегоричні образи, портрет, побутові сцени з князівського життя. Невід’ємною частиною споруд київської держави Х-ХІІІ ст. були розкішні прикраси, зокрема в церквах. Живописні зображення в храмах були своєрідною Біблією для тих, хто не знав грамоти. Візантійський живопис поширився у Київській Русі в X ст. у формі монументальних стінних розписів (фресок) і мозаїк. Оздоблення Десятинної церкви започатковує київську мистецьку школу. Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших пам’яток українського і світового мистецтва. З середини XII ст. фресковий розпис повністю замінює настінну мозаїку. Поряд з монументальним живописом на Русі розвивається іконопис. Розвиток живопису підтверджують і портретні мініатюри