Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_MChP.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
27.12.2019
Размер:
813.06 Кб
Скачать

1.Юридична особа як суб'єкт публічного права.

Юридические лица создаются на территории определенного государства. Однако их деятельность не ограничивается территорией этого государства и может осуществляться на территории других стран. При осуществлении такой деятельности возникают вопросы: во-первых, о признании правосубъектности иностранного юридического лица, во-вторых, о допуске его к осуществлению хозяйственной деятельности на территории данного государства и об условиях такой деятельности.

Каждое юридическое лицо имеет собственное наименование, отличное от наименования других субъектов права. Оно необходимо для идентификации этого лица в гражданском или хозяйственном обращении. Законодательство государств иногда определяет особенности, связанные с наименованием юридического лица. Например, законодательство может содержать рекомендацию избегать в наименовании иностранных выражений и слов. Судебная практика государств знает случаи, когда владельцы известных фирм обращались с исками о возмещении неимущественного вреда, причиненного использованиям наименования этой фирмы другой, менее респектабельной. Законодательство Австрии, ФРГ, Швейцарии содержит рекомендации о целесообразности или нежелательности использования в названии фирмы имени хоть бы одного из ее членов, а также указание существования компании (и К°) или указание на вид ее деятельности (торговля товарами, продажа автомобилей и тому подобное).

Юридические лица публичного права преимущественно возникают в предписывающем порядке на основании специальных публично-правовых актов, принятых компетентными государственными органами (закон, декрет, указ, административный приказ). К таким лицам принадлежат органы управления административно-территориальными единицами, торговые, торгово-промышленные палаты, университеты, музеи, государственные железные дороги и банки т.д. Они иногда выступают как субъекты частного права, руководствуясь при этом нормами гражданского или торгового права.

2.Праця іноземців в Україні.

Відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців" іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, користуються в нашій державі національним режимом щодо працевлаштування і трудової діяльності. Іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, можуть працювати: 1) за контрактом, укладеним відповідно до одержаного дозволу; 2) за контрактом, укладеним між суб'єктами господарської діяльності України та іноземної держави. Іноземці можуть перебувати в Україні у відрядженнях, працювати в змішаних товариствах, посольствах, консульствах, представництвах тощо. Не можуть займатися трудовою діяльністю іноземці, які перебувають в Україні тимчасово у приватних справах.

Для повнішого визначення трудоправового статусу іноземців в Україні доцільно розглянути це питання в таких аспектах:

1. Праця за контрактом відповідно до отриманого дозволу. Порядок отримання дозволу на працевлаштування в Україні регулюється Порядком оформлення іноземцям та згадуваним особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні 1999 p.

За нормами згаданого Порядку іноземцеві може бути надано дозвіл на працевлаштування в Україні, якщо: 1) він має намір займатися тут трудовою діяльністю; 2) в Україні (регі« оні) бракує працівників, спроможних виконувати цей вид роботи, або є достатні обгрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 3) він направлений закордонним працедавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт або послуг на основі контрактів, укладених між українськими та іноземними суб'єктами господарської діяльності.

4. Займаючись підприємницькою діяльністю на території

І України, її континентальному шельфі та у виключній (морсь-I кій) економічній зоні, іноземні громадяни та особи без грома-і дянства відповідно до Закону України "Про підприємницьку | діяльність" від 7 лютого 1991 р.1 користуються такими ж пра-ї вами і несуть ті ж обов'язки, що й громадяни України, якщо інше не випливає з її законодавчих актів. Для здійснення підприємницької діяльності працедавець має право укладати з громадянами договори (контракти) про використання їх праці. З укладенням трудового договору підприємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче за встановлений в Україні мінімальний рівень, а також | інші соціальні гарантії, в т. ч. соціальне й медичне страхування ? та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства України. В разі втрати працездатності підприємець забезпечує потерпілому відшкодування витрат у випадках і в порядку, що передбачені чинним законодавством України.

5. Іноземці можуть працювати в Україні на спільних підприємствах, займаючи різні посади, зокрема генерального директора чи голови правління, фахівців із певних спеціаль-і ностей. Трудові права іноземців регулюються законодавство України, міжнародними угодами, а також на їх підставі установчими документами СП, індивідуальним трудовим контрак том, колективним договором. Так, в установчому договорі вказується розподіл посад, вирішення візових питань, стажування та ін.; у трудовому контракті — питання заробітної плати, пенсій, відпусток.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]