11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.

Соціалістичний тип держави — це такий історичний тип держави, який в історії людства виник в результаті соціалістичної революції та великого перевороту (на відміну від капіталістичної держави, виникнення якої відбувалося природно) та уособлює втілення ідеї держави диктатури пролетаріату (що виникла як наслідок гострої класової бороть би між буржуазією і робітничим класом та була науково обґрунтована К. Марксом і Ф. Енгельсом. Соціальною основою соціалістичної держави був союз робітничого класу з селянством за керівної ролі робіт ничого класу та його комуністичної партії.

12. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.

Монархія – це форма правління при якій державна влада повністю чи частково належить одноособово главі держави – монарху. Сутнісні ознаки:

1. влада монарха має первісний характер, не вважається похідною від будь-якої іншої влади, органу чи виборців;

2. влада монарха як правило успадковується;

3. державна влада повність або частково належить монарху;

4. усе державне правління здійснюється від імені монарха;

5. відсутність інститут відповідальності глави держави.

Різновиди:

1. абсолютна монархія ( Саудівська Аравія, Оман);

2. обмежена монархія:

   • парламентська ( Великобританія, Бельгія, Швеція, Данія);

   • дуалістична ( Марокко, Йорданія);

Особливі монархічні форми:

• виборна монархія (Малайзія, ОАЕ);

• теократична монархія (Ватикан);

• держави- члени Британської співдружності, де формально главою держави є британський монарх ( Австралія, Нова Зеландія);

• князівство Андорра.

13. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.

За абсолютної монархії вся повнота влади зосереджується в руках монарха ( СА, Оман). Обмежена (конституційна) монархія – форма правління, при якій монарх не володіє абсолютною владою: його влада обмежена наявністю парламентської установи( Великобританія, Швеція, Бельгія, Іспанія, Марокко). Головні відмінності:

1. в абсолютній монархії вся влада зосереджена в руках монарха, в конституційній – існує парламент;

2. в абсолютній монархії відсутні конституційні акти, які обмежують повноваження монарха, в конституційній – навпаки;

14-15. Парламентська та дуалістична монархії: порівняльний аналіз, приклади.

Залежно від ступеня конституційного обмеження влади монарха розрізняють дуалістичну і парламентську монархії. Парламентська монархія існує у Великобританії, Швеції, Бельгії, Іспанії; дуалістична – у Марокко, Йорданії. Головні відмінності:

1. у дуалістичній монархії глава держави має повноваження у сфері виконавчої влади, у парламентській – виконує церемоніальні функції;

2. у дуалістичній монархії уряд формується монархом за участю парламенту, у парламентській – уряд формується парламентським способом;

3. у дуалістичній монархії уряд відповідальний перед монархом, у парламентській – уряд відповідальний перед парламентом;

4. у дуалістичній монархії монарх має право розпуску парламенту, у парламентській – ні;

5. у дуалістичній монархії монарх має право вето на парламентські закони, у парламентській – монархи н емають право вето.

Види систем престолоспадкування.

• Салічна – престол успадковується лише чоловіками (Японія, Бельгія);

• Кастильська - віддає перевагу чоловікам, хоч визнає право успадкування престолу і за жінками (Великобританія, Данія, Іспанія);

• Австрійська - коли жінки могли успадковувати трон за умов, що в усіх генераціях даної династії немає чоловіків;

• Скандинавська – чоловіки і жінки мають рівні права при успадкуванні престолу (Швеція);

• Мусульманська - коли трон успадковує не визначена особа, а це питання вирішує на свій розсуд шляхетна правляча сім’я (Катар, Кувейт, Саудівська Аравія та ін.);

• Племінна - монарха призначає племінна рада з числа синів покійного вождя (Свазіленд).