- •1. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •3. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •4. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •6. Абстрактний і конкретний контроль.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •36. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •10. Способи припинення громадянства.
- •11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •13. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди.
- •23. Поняття та види автономних утворень.
- •25. Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •27. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •29. Виборчі цензи.
- •44. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •30. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •31. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи.
- •32. Преференційне голосування (система єдиного перехідного голосу).
- •33. Поняття та сутність глави держави.
- •42. Поняття парламенту, його сутність.
- •43. Структура парламентів зарубіжних країн.
- •44. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав…Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •47. Юридична природа представницького мандата.
- •48. Поняття уряду, риси.
- •49. Способи формування.
9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
Способи:
філіація;
натуралізація;
оптація;
трансфет;
поновлення;
репатріація.
Філіація: поняття, зміст.
філіація), тобто набуття громадянства за народженням. Т.зв. принцип "права крові" визнає громадянином будь-яку особу, котра народилася від громадян даної держави (у деяких країнах вважається достатнім, щоб один із батьків мав відповідне громадянство). У такому випадку не має значення на території якої держави народилася ця особа. Натомість застосування принципу "права грунту" означає, що громадянство у даній державі надається будь-якій особі, яка народилася на її території незалежно від громадянства батьків.
Право крові – Естонія, Італія,ФРН.
Право грунту – Аргентина, США.
Натуралізація: поняття, зміст.
натуралізація — це надання органами влади відповідної держави громадянства особі (іноземцю) за її заявою. Вона здійснюється, як правило, на основі вільного волевиявлення зацікавленої особи і тягне за собою втрату громадянства за народженням розділу 1 ст. ІІІ Конституції США, Президентом може бути обраний тільки природжений громадянин США. Натуралізація має два основних різновиди: індивідуальна натуралізація і натуралізація внаслідок правонаступництва держав. Остання особливо актуальна для країн, що звільнилися, і для колишніх республік СРСР. Індивідуальну натуралізацію, можна поділити на натуралізацію, побудовану на власному виборі, і натуралізацію за законом (юридичний наслідок укладення шлюбу з громадянином(кою) даної держави, усиновлення, опіки, визнання батьківства, займання певних посад, надання почесного громадянства).
Оптація та трансфер:поняття та зміст.
Оптація — вибір громадянства у тих випадках, коли змінюється державна приналежність території, на якій проживає дана особа. Наприклад, після референдуму (точніше — плебісциту), що відбувся в області Саар (1957 р.), яка належала Франції, ця область перейшла до Німеччини і мешканцям було запропоновано право оптації: або набувати німецьке громадянство, або зберегти французьке.
10. Способи припинення громадянства.
експатріація – вихід за власним бажанням;
денаціоналізація – примусове позбавлення осіб, які його набули за народженням;
денатуралізація – примусове позбавлення осіб, які його набули шляхом натуралізації.
Експатріація: поняття, зміст.
Експатріація – вихід за власним бажанням
Вихід із громадянства здійснюється у вільному або дозвільному порядку. Водночас у деяких країнах свобода виходу з громадянства обмежена для окремих категорій осіб. Так, у ФРН такі обмеження встановлені для суддів, державних службовців тощо.
Денаціоналізація: поняття, зміст.
Денаціоналізація – примусове позбавлення громадянства осіб, які набули його за правом народження. Щодо денаціоналізації треба зазначити, що її можливість пов'язується з державним суверенітетом. Зокрема, згідно зі статтею 89 Кодексу законів про громадянство Франції, особа може бути позбавлена французького громадянства у разі засудження її за злочини проти безпеки держави, за ухилення від обовязків, встановлених законом про військову повинність, за дії на користь іншої держави, що завдають шкоди інтересам Франції, та в деяких інших випадках.
Денатуралізація: поняття, зміст.
Позбавлення натуралізованого громадянства - денатуралізацією. Денатуралізація є досить звичайною процедурою. Вона нерідко пов'язана з різного роду протиправними діями, зокрема з набуттям особою громадянства з порушенням закону. Відносно ординарний характер денату-ралізації зумовлений тим, що в зарубіжній політико-правовій теорії пошире-на концепція, за якою юридичний зв'язок між державою і натуралізованим громадянином вужчий за обсягом встановлених прав і обов'язків і менш стійкий, ніж зв'язок між державою та її природженим громадянином.