6. Абстрактний і конкретний контроль.

За підставами:

1) конкретний – здійснюється лише за заявою зацікавленої особи стосовно обставин конкретної особи – США, Великобританія);

2) абстрактний - означає перевірку конституційності акту чи норми поза зв’язком із будь-якою справою за ініціативою суб’єктів конституційного контролю (Франція).

Формальний і матеріальний контроль.

За змістом:

1. формальний - перевіряється дотримання процедурних правил, установлених для прийняття законів та інших нормативних актів;

2. матеріальний - перевіряється зміст законів та інших нормативних актів з точки зору їх відповідності змісту конституції.

Моделі конституційного контролю в зарубіжних державах.

Є дві моделі:

1. англосаксонська – конституційний контроль здійснюється судами загальної юрисдикції ( Великобританія, США, Аргентина). Справа може бути порушена будь-яким судом , але кінцеве рішення приймає вища судова інстанція. В деяким країнах тільки вищою судовою інстанцією - Австралія, Ірландія.

2. континентальна (європейська, центральна, австрійська) – здійснюється спеціалізованим органом: Франція –Конституційна Рада; ФРН – Федеральний конституційний суд; Польща – Конституційний трибунал; РФ – Федеральний конституційний суд.

В ісламс.кр-нах конст.контр.є своєрідним. Напр..в Пакистані поряд з Верх.Судом конст.контр.здійс.ще два ор-ни: ісламська рада (розглядає відповідність прав.актів Корану) і суд шаріата (розгул.позови гр.-н). Подібні орни існ.в Ірані, Марокко, Малайзії.

7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.

Склались такі концепції: природничо-правова та позитивістська.

Конституційно-правове оформлення:

1. Конституція (ФРН, Польща, Італія)

2. окремий нормативно-правовий акт чи політичний документ: США – Білль про права (перші 10 поправок); невід.ємна складова Конституції Франції – Декларація прав людини і громадянина.

Природничо-правовий підхід до регулювання прав людини.

Природно-правова концепція: людина від народження володіє низкою природних прав (житгя, здоровя, повага до гідності, право власності).

Позитивістський підхід до регулювання прав людини.

У країнах тоталітарного соціазму права людини не виокремлюються, натомість виокремлюються права трудящих, які володіють соціально-економічними правамилравами. Існує декілька підходів до закріплення: індивідуалістичний (західна концепція), колективістський (соціалістичний, країни тоталітарного соціалізму), ісламська ( країни з мусульманською системою права), африканська (звичаєва система права).

Вихідні засади мусульманської концепції прав людини.

Три основні принципи лежать в основі цього підходу:

• переваги мусульман над не мусульманами;

• перевага чоловіків над жінками

• перевага у структурі правового статусу обов’язків над правами.

.

36. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.

ПІДДАНСТВО - — правова належність особи до д-ви з монархіч. формою правління. У своєму первіс. значенні за доби феодалізму термін «підданство» символізував повну залежність людини від влади монарха. З часом він еволюціонував і тепер у ряді монархічних держав (Бельгія, Іспанія, Нідерланди, Японія) вживається у значенні терміна громадянство.

Поняття і зміст громадянства.

3) двосторонній зв’язок людини з державою, який виражається у сукупності взаємних прав, обов’язків і відповідальності, що грунтується на визнанні та поважанні гідності, основних прав і свобод людини;

Співвідношення понять ,, Громадянство,, і національність,, в зарубіжних країнах.

На рівні Європи поняття громадянства та національності є тотожними. Існує інший підхід - за національність більше береться технічне походження, а за громадянство береться походження та належність до держави.

Національність розглядають у таких аспектах:

1) Належність індивіда (особи) до певної нації чи народу, які мають своє істор. ім'я.

2) Сукупність людей одного і того ж етн. походження, які проживають у різних д-вах і регіонах світу.

3) Належність особи до д-ви за громадянством