Тема 3. Методи наукових досліджень в архітектурі.

Загальнонаукові методи досліджень:

1. емпіричні – спостереження, обстеження, опис;

2. теоретичні – аналіз, синтез, абстрагування, класифікація, систематизація, узагальнення.

Тема 4. Освітньо-кваліфікаційні рівні, наукові ступені, вчені звання.

У наковій та педагогічній сферах сформувалися такі поняття як освітньо-кваліфікаційні рівні, наукові ступені, вчені звання. Вони повязані з рівнями підготовки спеціалістів, роботою педагогів і науковців вищих учбових закладів (ВУЗ-ів – університетів, академій, консерваторій та ін.), дослідницьких закладів та розвинулися ще з часів середньовіччя у багатьох країнах Європи.

Освітньо-кваліфікаційні рівні.

Освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) – це якісний показник освіти, яку отримує особа за результатами заслуханих навчальних занять, виконаних розрахункових і графічних робіт, складених іспитів, представленої кінцевої (дипломної) роботи і т.д. згідно із прийнятими програмами навчання. На даний час в Україні здобувається освіта у вищих навчальних закладах за наступними освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр, до яких згідно із загальнодержавними стандартами ставляться ті чи інші вимоги.

Рівень бакалавра засвідчує базову професійну освіту, яка може бути отримана по закінченні університету, академії, інституту, коледжу згідно із рівнем навчального закладу та чинним законодавством. Звичним чином для отримання рівня бакалавра слід навчатись 3 – 5 років; в Україні 4 – 4,5 років.

Спеціаліст є наступним після бакалавра ОКР, для досягнення якого слід пройти навчальну програму протягом 1 – 2 років. Рівень спеціаліста націлений на виконання фахових завдань високосвітнього щабля.

Магістр є наступним після бакалавра (і спеціаліста) ОКР, який мусить пройти відповідний навчальний поступ протягом 1 – 2 років. Магістерський диплом засвідчує здатність особи окрім виконання звичних високофахових (проектних) завдань реалізовувати уміння інноваційного характеру. У деяких країнах магістр є першим науковим званням. Отримавши ОКР спеціаліста чи магістра особа має повну університетську освіту.

У звязку з уніфікацією систем освіти у Європі відбувається наближення як вимог, так і форм і назв освітньо-кваліфікаційних рівнів (Болоньський процес).

Наукові ступені.

У вищих навчальних закладах України прийняті два наукових ступені – кандидат наук (нижчий ступінь) та доктор наук (вищий ступінь). Науковий ступінь є свідченням дуже високого рівня компетентності у певній науковій сфері. Для осягнення наукового ступеня слід тривалий час займатись науковим дослідженням, робити свій внесок у вирішення певних наукових проблем; брати участь у наукових форумах, спілкуватися із відповідними фахівцями, опубліковувати наукові статті, мати власні вагомі результати тощо.

На відміну від ОКР для осягнення наукового ступеня не існує якихось прийнятих програм. Кожне саме по собі наукове дослідженя є одиничним, хоча й проведеним у межах існуючих наукових парадигм та прийнятих порядків. Для кандидатського ступеня існує вимога заслухання і здачі декількох дисциплін (педагогіка, психологія, інформатика) та 3 іспитів званих кандидатськими мінімумами – філософія, іноземна мова, спеціальність.

Здобувати науковий ступінь кандидата наук можна після отримання ОКР магістра; найкращим способом для цього є навчання в аспірантурі навчального закладу під керівництвом досвідченого нуковця. Аспірантура має форми: очну, заочну; здобувацтво – навчання і робота над дисетрацією без відриву від виробництва. Для підготовки докторської дисертації існує докторантура як система підготовки науковців найвищої кваліфікації.

Наукові ступені присуджують вчені ради університетів, науково-дослідних інститутів та інших академічних установ, які є загальнодержавно визнаними і врешті перевіряються і реєструються Вищою атестаційною комісією України.

Вчені звання.

У ВУЗ-ах України є вчені звання – доцент і професор. У науково-дослідних установах званню доцент відповідає звання старший науковий працівник.

Звання доцента присуджується висококваліфікованому науковцеві, який, як правило, має науковий ступінь кандидата наук, має ряд публікацій, працює на викладацькій роботі, має видані методичні вказівки для студентів, посібники та пропрацював на посаді доцента визначений термін.

Звання професора присуджується авторитетному науковцеві, який, як правило, має науковий ступінь доктора наук; є визнаним не лише у своєму університеті (чи адекватному закладі), але й всій науковій сфері. Він крім опублікованих статтей, посібників, підручників, монографій керує підготовкою дисертацій.

Учені звання доцента і професора є повязаними з педагогічним процесом та притаманні університетам чи відповідним закладам, які готують бакалаврів, спеціалістів та магістрів. Отримання званя доцента і професора в художніх ВУЗ-ах має свою специфіку і може бути повязане із титулами заслужений артист, заслужений діяч мистецтв, народний художник і т.д.

Почесні звання.

Великі та знані університети, які мають широкі наукові звязки в Україні, Європі та цілому світі, можуть присуджувати своїм визначним та відомим іншим визнаним науковцям почесні звання doctor honoris causa, почесного професора за видатні наукові досягнення, важливі розробки, звязки з іншими установами, програмами та ін.

Академія наук як найвища державна установа, до складу якої входять науково-дослідні інститути з різних галузей знань і яка має завдання розвивати науки або мистецтва, присуджує титули академіка Академії наук, дійсного академіка АН, член-кореспондента АН та ін.

У світі спосіб підготовки науковців, їхнє визнання, титули дещо різняться, хоча вцілому, є наближеними та можна говорити про певну відповідність. „Болоньський процес” покликаний уніфікувати ці ступені та звання.

У ВУЗ-ах України встановлені основні наукові та викладацькі посади: стажист, асистент, старший викладач, доцент, професор, які займаються працівниками у відповідності до їхнього ОКР, наукового ступеня і звання.