2.Методологія дослідження, принципи аналізу, структура та функції культури.

Це питання дає розуміння того якими способами вчені досліджують К.

Методи культурології – це сукупність аналітичних прийомів, операцій иа процедур, що застосовуються при аналізі К.

Основний метод К. – єдність пояснення та розуміння:

культурологічну проб лематизацію емпіричного матеріалу

зіставлення К що вивчається з іншими К.

виявлення визначальних особливостей К. що вивчається

виявлення суперечностей у розвитку К.

Принципи дослідження К.

видовий принцип – поділ К на предметну(зовн.) та особистісну (вн.)

родовий принцип – поділ К на матеріальну та духовну

принцип значущості – виділення основи К і власне самої К. та її значення.

Культура - система багатофункціональна. До найбільш суттєвих функцій культури належать:

людинотворча, чи гуманістична функція, яка виявляється у формуванні людської особистості, специфічної для кожного суспільства. Вона являє систему поглядів, що визначають цінність людини, її права на свободу, щастя та рівність, а також визнання принципів справедливості та милосердя як норм взаємовідносин між людьми, боротьбу за створення умов для вільного розвитку творчих сил і здібностей людини;

пізнавальна {гносеологічна) функція. Культура концентрує в собі кращий соціальний досвід багатьох поколінь людей, накопичує скарбницю знань про світ і тим самим створює сприятливі умови для його пізнання та освоєння;

регулятивна функція, яка пов'язана, перш за все, з регулюванням різних сторін та аспектів людської діяльності. У виробничій сфері, сфері побуту, міжособистісних стосунках культура впливає на поведінку людини і регулює її вчинки, дії і навіть вибір тих чи інших матеріальних і духовних цінностей. Регулятивна функція культури спирається на такі нормативні системи, як мораль і право;

акумулятивна (трансляційна) функція, яка виявляється в накопиченні, збереженні та передачі людського досвіду від покоління до покоління;

ціннісна (аксіологічна) функція. Культура формує у людини певні ціннісні потреби та орієнтації. За їх рівнем люди найчастіше й оцінюють ступінь культурності інших людей;

комунікативна функція, яка виявляється в налагодженні зв'язків між індивідами чи соціальними групами людей. За допомогою цієї функції відбувається процес спілкування, обмін культурно-історичними цінностями та досвідом, здійснюється процес взаємопроникнення та взаємозбагачення різних типів культур; компенсаторна функція, що забезпечує різні форми духовної і психологічної розрядки, зняття напруги, уникнення стресових ситуацій. Вона дозволяє людині тимчасово відволіктися від насущних проблем, заспокоїтись чи здобути рівновагу, по-новому оцінити ситуацію;

виховна функція, що синтезує в цілісну форму всі чинники духовного світу особистості, серед яких пізнавальні, оцінювальні, психологічні.

Підсумовуючи все сказане вище, слід відзначити, що культура -це складне і поліфункціональне явище, змістом якого є вся людська діяльність, а методологічною основою його пізнання є єдність пояснення та розуміння.