- •Питання
- •2.Методологія дослідження, принципи аналізу, структура та функції культури.
- •3.Концепції розвитку культури.
- •4.Основні етапи розвитку світової та української культури.
- •5.Історія української культури у творах вітчизняних та зарубіжних мислителів.
- •6.Етногенез в історичній ретроспективі.
- •7.Проблема походження українського етносу.
- •8.Географічні фактори формування українського етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців: світогляд, менталітет, національний характер.
- •10.Проблема датування та початку творення української культури.
- •11.Фактори впливу на формування української культури.
- •12.Неслов’янські культури на території України в архаїчну добу.
- •13 Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен.
- •20.Мистецтво Київської Русі.
- •21.Побут та військова справа Київської Русі.
- •23. Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст
- •24. Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.
- •26.Розвиток Архітектури та інших видів мистецтва 14-17 ст.
- •28.Початки культури козацтва
- •30.Козацтво як явище української історії та культури
- •32.Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва
- •35. Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •36. Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •37. Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •38. Українська література XIX ст.
- •39.Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості
- •40. Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво: національна специфіка та тенденції розвитку. Кінематограф
- •42.Тенденції розвитку української культури початку 20-го ст. (до революції 1917 р.)
2.Методологія дослідження, принципи аналізу, структура та функції культури.
Це питання дає розуміння того якими способами вчені досліджують К.
Методи культурології – це сукупність аналітичних прийомів, операцій иа процедур, що застосовуються при аналізі К.
Основний метод К. – єдність пояснення та розуміння:
культурологічну проб лематизацію емпіричного матеріалу
зіставлення К що вивчається з іншими К.
виявлення визначальних особливостей К. що вивчається
виявлення суперечностей у розвитку К.
Принципи дослідження К.
видовий принцип – поділ К на предметну(зовн.) та особистісну (вн.)
родовий принцип – поділ К на матеріальну та духовну
принцип значущості – виділення основи К і власне самої К. та її значення.
Культура - система багатофункціональна. До найбільш суттєвих функцій культури належать:
людинотворча, чи гуманістична функція, яка виявляється у формуванні людської особистості, специфічної для кожного суспільства. Вона являє систему поглядів, що визначають цінність людини, її права на свободу, щастя та рівність, а також визнання принципів справедливості та милосердя як норм взаємовідносин між людьми, боротьбу за створення умов для вільного розвитку творчих сил і здібностей людини;
пізнавальна {гносеологічна) функція. Культура концентрує в собі кращий соціальний досвід багатьох поколінь людей, накопичує скарбницю знань про світ і тим самим створює сприятливі умови для його пізнання та освоєння;
регулятивна функція, яка пов'язана, перш за все, з регулюванням різних сторін та аспектів людської діяльності. У виробничій сфері, сфері побуту, міжособистісних стосунках культура впливає на поведінку людини і регулює її вчинки, дії і навіть вибір тих чи інших матеріальних і духовних цінностей. Регулятивна функція культури спирається на такі нормативні системи, як мораль і право;
акумулятивна (трансляційна) функція, яка виявляється в накопиченні, збереженні та передачі людського досвіду від покоління до покоління;
ціннісна (аксіологічна) функція. Культура формує у людини певні ціннісні потреби та орієнтації. За їх рівнем люди найчастіше й оцінюють ступінь культурності інших людей;
комунікативна функція, яка виявляється в налагодженні зв'язків між індивідами чи соціальними групами людей. За допомогою цієї функції відбувається процес спілкування, обмін культурно-історичними цінностями та досвідом, здійснюється процес взаємопроникнення та взаємозбагачення різних типів культур; компенсаторна функція, що забезпечує різні форми духовної і психологічної розрядки, зняття напруги, уникнення стресових ситуацій. Вона дозволяє людині тимчасово відволіктися від насущних проблем, заспокоїтись чи здобути рівновагу, по-новому оцінити ситуацію;
виховна функція, що синтезує в цілісну форму всі чинники духовного світу особистості, серед яких пізнавальні, оцінювальні, психологічні.
Підсумовуючи все сказане вище, слід відзначити, що культура -це складне і поліфункціональне явище, змістом якого є вся людська діяльність, а методологічною основою його пізнання є єдність пояснення та розуміння.
