7.2.1 Розрахунок евакуації із виробничих приміщень при пожежі

У всіх будівлях і спорудах на випадок пожежі повинна бути передбачена безпечна евакуація людей з приміщень через евакуаційні виходи. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень:

а) першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль або сходову клітку;

б) будь-якого поверху, крім першого, в коридор, що веде на сходову клітку, в тому числі через хол. При цьому сходову клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відокремлений від прилеглих коридорів перегородками і дверима;

в) в сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальна відстань між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою:

де: Р - периметр приміщення, м.

Ширину евакуаційного виходу (дверей) із коридору або на сходову клітку необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей (табл. 2), яких евакуюють через цей вихід, та кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), але не менше 0,8 м (табл. 3.). Ширину сходового маршу необхідно приймати не менш ніж розрахункова величина евакуаційного виходу (дверей) із поверху з найбільш широкими дверима на сходову клітку, але не менше 1 м.

Евакуаційні шляхи (коридори, проходи, виходи, сходові марші та площадки, тамбури тощо) забезпечувати евакуацію всіх людей, які знаходяться у приміщеннях будівель і споруд, протягом необхідного часу евакуації (табл. 4)[6 ].

Таблиця 7.3. Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)

Об’єм приміщення, тис. м3	Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості приміщень	Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей), осіб
До 15	А. Б	I, II, III а	45
	В	I, II, III, III а III б. IV V	110 75 55
30	А. Б	I, II, III а	60
	В	I, II, III, III а III б. IV	155 110
40	А, Б	I, II. III а	85
	В	I, II, III, III а III б. IV	175 120
50	А, Б	I, II. III а	130
	В	I, II, III, III а III б.	195 135
60 і більше	А, Б	I, II. III а	150
60	В	I, II, III, III а III б.	220 155
80 і більше	В	I, II, III,. III а	260
Незалежно від об’єкту	Г, Д	I, II, III, III а III б. IV V	260 180 130

Таблиця 7.4. Кількість людей на 1 м евакуаційного виходу (дверей) з коридору

Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) з коридору, осіб
А, Б	І, ІІ, ІІІ а	85
В	І, ІІ , ІІІ, ІІІ а ІІІ б, ІV V	120 175 85
Г, Д	І, ІІ , ІІІ, ІІІ а ІІІ б, ІV V	260 180 130

Таблиця 7.5.Необхідний час евакуації, хв., із виробничих будівель І, II, III ступенів вогнестійкості

Категорія приміщення	Об’єм приміщення, тис. м3
	до 15	30	40	50	60 і більше
А, Б	0,5	0,75	1	1,5	1,75
В	1,25	2	2	2,5	3
Г, Д	Не обмежується

На даному технологічному об’єкті в експлуатації знаходиться електролабораторія, яка за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою належить до категорії D , має довжину а = 60 м, ширину b = 25 м та висоту h = 7 м (рис.6.1).

Рис. 7.2. Загальний схематичний план електролабораторії.

Електролабораторія розташована в одноповерховій будівлі, ступінь вогнестійкості якої ІІІ б, Один центральний поздовжній проїзд шириною 4 м та 3 поперечні проходи шириною 1,5 м поділяють цех на 4 дільниці. З обох сторін проїзду встановлені ворота з дверима для проходу людей, які в умовах вимушеної евакуації відіграюгь роль евакуаційних виходів. В найчисельнішій зміні працює 200 осіб.

Визначаємо відповідність заходів щодо евакуації людей із приміщення лабораторії встановленим нормам пожежної безпеки та розраховуємо можливий час евакуації.

Приймаємо, що кількість працівників, які можуть опинитися в даній лабораторії за службовими потребами становить 5% від загального числа працівників. Тоді загальна кількість працівників, які можуть знаходитись у лабораторії становить:

200 + 0,05·200 = 210 осіб.

Оскільки найбільші відділення лабораторії містять додаткові виходи для евакуації, то приймаємо, що на один евакуаційний вихід припадає 105 осіб. Найвіддаленішими від евакуаційних виходів є робочі місця, умовно позначені на рис. 7.1 точками А, В, С.

Відстані від цих робочих місць до евакуаційних виходів практично однакові і в середньому становлять 35 м. Перевіримо чи відповідає це значення нормативним даним, що регламентовані СНіП 2.09.02-85. Для цього визначимо щільність людського потоку в загальному проході Z. Оскільки на один прохід припадає 105 осіб, а його площа від найвіддаленіших робочих місць становить:

27·4,5+12.5·1,5= 140.25 м² , то Z =140.25/105= 1.34 особи на 1 м².

Відповідно до СНіП 2.09.02-85 максимально допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення при такому значенні Z та об'ємі цеху 10 500 м² становить 85 м. В нашому випадку ця вимога виконується.

Визначимо необхідну (мінімальну) ширину евакуаційного виходу, якщо відомо, що нормована кількість людей на 1 м ширини такого виходу становить 75 осіб (Таблиця 2) а на кожен із виходів припадає 105 осіб:

В = 105/75 = 1.4м.

У нашому випадку ширина воріт, яка дорівнює ширині проїзду і становить 4м., відповідає цій вимозі.

Визначимо розрахунковий час евакуації з лабораторії t_ев.роз., врахувавши, що найбільшим він буде для людей, які працюють на найвіддаленіших робочих місцях. Оскільки у боксах з 1 і 2, працюють 35 і 70 людей відповідно, розрахунок будемо проводити саме для них, тобто для робочих місць В і С; попередньо прийнявши, що з другого боксу буде виходити половина людей. Таким чином:

t _ев.роз. = t ₁ + t ₂ ,

де: t ₁ – час евакуації визначеної кількості працівників з найвіддаленішими робочими місцями, хв;

t ₂ – час евакуації всіх інших працівників по проїзду до виходу, хв.

Визначимо щільність потоку людей у проході (D₁) та в проїзді (D₂) за формулами:

D₁= ;

;

D₂ =;

;

Скориставшись одержаними значеннями, визначимо за допомогою довідника швидкість потоку людей в проході (ν₁= 43.5 м/хв) та в проїзді (ν₂= 60 м/хв).

Визначаємо значення t ₁ та t ₂ :

t ₁ =l₁ / ν₁ = 12.5/43.5 = 0,28 хв ;

t ₂ = l₂ / ν₂ = 25/60 = 0,42 хв.

Таким чином, розрахунковий час евакуації людей із будівлі становить близько 30 секунд, необхідний же час евакуації при заданих умовах не обмежується.

Отже, на виробництві забезпечуються умови охорони праці згідно стандартів безпеки. Біля місць небезпечних виробничих чинників знаходяться засоби захисту: огорожі, сигналізуючі пристрої, захисні пристрої. Для зниження рівня шуму встановлюють звукопоглинальні перегородки. Щоб уникнути ураження електричним струмом передбачають заземлення і ізоляцію. Забезпечують сприятливий мікроклімат і освітлення виробничого приміщення.

Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногенного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження.

На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, які можна забезпечити виконанням таких заходів:

1. створення і підтримання у готовності системи оповіщення;

2. накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання;

3. планування заходів по евакуації;

4. накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;

5. підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

6. морально-психологічна підготовка робітників та службовців.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

2. ДБН В.І.І -7 - 2002 Пожежна безпека об’єктів.

3. Виробнича санітарія В.Л. Лущенков, Д.А. Бутко, С.Д. Лехман та ін. – К.: Урожай, 1996.

4. Безопасность производственных процессов: Справочник / под ред. С. В. Белова. – М. : Машиностроение, 1985. – 448 с.

5. Безопасность труда в промышленности: справочник / К.Н. Ткачук, П. Я. Галушко, Р. В. Сабарно [и др.]. - К. : Техника, 1982. – 231 с.

6. Розрахунки з охорони праці / В. Й. Сивко. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –152 с. – ISBN 966-7570-90-8.