
- •6. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Охорона праці
- •6.1.1. Клас приміщення з небезпеки ураження електричним струмом
- •6.1.2. Режим нейтралі електричних мереж, що застосовуються на об'єкті
- •6.1.3. Заходи щодо електробезпеки (захисне заземлення)
- •6.1.4. Розрахунок заземлюючого пристрою
- •6.1.5. Вибір перерізів проводів і кабелів за допустимим нагрівом
- •6.1.6. Пожежна профілактика
- •6.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.1. Розрахунок блискавкозахисту
- •6.2.2. Заходи із попередження нс і захисту працівників огд.
- •6.2.3.Заходи із попередження нс і захисту працівників огд
- •6.2.4 Основними напрямками превентивної діяльності щодо запобігання виникнення нс є:
6.1.4. Розрахунок заземлюючого пристрою
Передбачаю виносне заземлення. В якості заземлюючих пристроїв використовую електроди з прямокутного профілю сталі шириною полички 40 мм і довжиною 3 м, в ролі з'єднувальної смуги - стальну шину перетином 50×5 мм.
Визначаю відстань від поверхні ґрунту до середини електрода
[м],
де
[м]
- глибина, на яку закладені електроди;
[м]
- довжина електрода;
[м]
- еквівалентний діаметр електрода.
Опір розтікання струму одиночного електрода
[м],
де
[Ом.м]
- питомий опір ґрунту (ґрунт суглинок).
Визначаю наближену кількість електродів
шт.
де
Ом – нормований опір заземлюючого
пристрою.
Визначаю відношення відстані між електродами до довжини електрода
При n`=7 і k=1 коефіцієнт використання вертикальних електродів буде рівний ηод=0,74, та смуги, яка з’єднує електроди ηсм=0,5.
Визначаю дійсну кількість електродів
[шт].
Визначаю довжину горизонтального заземлювача, який з'єднує вертикальні заземлювачі
[м],
де
[м]
– відстань між електродами.
Електроди з'єднані між собою металевою смугою за допомогою зварювання.
Визначаю величину опору розтікання струму смуги
[Ом].
Визначаю загальний розрахунковий опір розтікання струму заземлюючого пристрою
[Ом].
де
- коефіцієнт екранування горизонтального
заземлювача для n`=7
і k=1,5.
Rзр=3,28 [Ом] < Rзн=4 [Ом], що відповідає вимогам ПБЕ.
6.1.5. Вибір перерізів проводів і кабелів за допустимим нагрівом
Визначаю
величину сили струму в мережі трьохфазного
змінного струму напругою 380/220 В, що
живить один електродвигун потужністю
12 кВт,
,
.
Знаходжу розрахункову потужність
[кВт],
де
-
для одного двигуна;
[кВт]
- загальна потужність одного двигуна;
[В]
- лінійна напруга мережі.
Визначаю розрахункову величину сили струму
[А].
За
величиною сили струму приймаю прокладені
в одній трубі три одножильні проводи
перерізом - 4,0
кожен ( тут допустимий тривалий струм
35А).
6.1.6. Пожежна профілактика
Пожежна профілактика у виробничих приміщеннях і на робочих місцях передбачається згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004-88 .
Згідно вимог „ Загальних норм технологічного проектування ” ОНТП 24-86 дане приміщення відноситься до пожежонебезпечної категорії „Г”. Весь протипожежний інвентар і устаткування утримується на видному місці, і до нього має бути забезпечено безпосередній доступ. На випадок виникнення пожежі передбачається можливість швидкого відключення вентиляційної
Передбачаю забезпечення первинними засобами пожежогасіння: бочками з водою, ящиками з піском, вогнегасниками, відрами, лопатами. Передбачено вогнегасник хімічнопінний ВХП-10 та вогнегасник вуглекислотний ВВК-5. системи та евакуювання робітників. Крім основного виходу передбачено запасний - на випадок пожежі.
Всі нові працівники і службовці проходять інструктаж з техніки безпеки.
6.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
В останні роки стали різко проявлятися катастрофічні процеси, природа ініціювання яких викликана господарською (перетворювальною) діяльністю людини. . За останні 20 років XX ст. у промислових і природних катастрофах загинуло близько 3 мільйонів осіб, понад 1 мільярд залишилось без житла. За даними ООН, у багатьох країнах природні та техногенні катастрофи щорічно завдають збитків на суму, що складає 2-4 і більше техногенні катастрофи щорічно завдають збитків на суму, що складає 2-4 і більше відсотків у структурі ВВП. В Україні лише щорічні витрати на ліквідацію наслідків чорнобильської катастрофи перевищували 2% від загального обсягу ВВП. Різкий демографічний вибух, що спостерігався в 70-80-х роках XX ст. (кількість населення на планеті за 100 років збільшилася в 3,8 рази), став ще однією катастрофою, оскільки загострилися проблеми бідності та забезпечення людства ресурсами і зокрема продовольством.