
- •1Фольклор як вид духовної культури. Фольклористика як наука.
- •2Родинно-пісенна обрядовість і фольклор: загальна характеристика.
- •3.Фольклор і художня література: спільні та відмінні ознаки.
- •4.Весільна обрядовість, її виникнення і становлення. Дослідники весільної обрядовості та їхні праці.
- •5.Весільна драма як самобутнє явище українського фольклору. Весільний обряд як драматичне дійство.
- •6 Ознаки фольклору та їхнє тлумачення.
- •8.Етапи весільної драми: етнографічний та фольклорний супровід.
- •9.Ритуально-обрядовий комплекс, пов’язаний з народженням дитини.
- •10.)Концепція статті Марії Маєрчик *Трансформаціця символу світового дерева
- •11.Поняття та основні етапи календарної обрядовості.
- •12.Поховальна обрядовість: обряд і текст
- •13.Жанр замовлянь в українському фольклорі.
- •14).Концепція статті Марії Маєрчик *Тут і Там*:бінарна опозиція ..
- •15. Тематичні цикли українських паремій. Дослідники української пареміології
- •16. Характеристика тематичного розмаїття українських легенд
- •17. Календарно-обрядовий фольклор: обсяг поняття та його зв’язок зі народним сільскогосподарським календарем
- •18. Жанр казки в українському фольклорі
- •19. Християнські та язичницькі елементи в українському зимовому фольклорі
- •21. Ритуально-міфологічна основа весняного календарного циклу.
- •22. Морально-етична проблематика балад про невістку-тополю.
- •23.Загальна характеристика жанрів весняного циклу.
- •24.Жанр колискової пісні в українському фольклорі
- •25.Жанрово-тематична характеристика народних дум.
- •26. Сюжетика і композиція народних балад.
- •27. Ритуально-міфологічна основа літньо-осіннього календарного циклу.
- •28. Жанри дитячого фольклору, характеристика і своєрідність. Дослідники дитячого фольклору
- •29. Композиція і поетичні засоби ліричних пісень.
- •30.Жанр анекдоту в українському фольклорі. Дослідники української пареміології.
- •31.Тематичні цикли родинно-побутових пісень.
- •32.Теми, сюжетика та художня своєрідність гаївок.
- •33.Жанрові підвиди замовлянь та їх зв’язок з іншими фольклорними жанрами.
- •34.Легенда і переказ: спільне та відмінне, загальна характеристика тематики, сюжетики, поетики.
- •35. Образи та мотиви козацьких і чумацьких пісень.
- •Чумацькі пісні
- •36. Стаття Івана Франка «Пісня про Байду»: загальна характеристика.
- •37. Свято Івана Купала: обряд і текст.
- •38. Петрівка та петрівчані пісні.
- •39 Проблема гріха та спокути в «Думі про Марусю Богуславку».
- •41 Обряди та фольклор, пов’язані з будівництвом дому.
- •42Народні балади про Лимерівну та Бондарівну
- •43 Дослідники українського фольклору та їх розвідки.
- •45.Тематика і композиція українських загадок
- •Свято Андрія: обряд і текст.
- •47.Основні образи і символи колядок і щедрівок
- •50.Трансформація та модифікація замовлянь у сучасному фольклорі
- •52.Загальна характеристика народної вертепної драми
- •52.Українські вчені - дослідники фольклору та їх праці
- •Бодянський Осип Максимович «Про народнупоезіюслов'янських племен»
- •53.Жанр колискової пісні: образи,поетика,зв*язок з іншими фольклорними жанрами.
- •54.Фольклористичні праці Івана Франка.
- •55.Жанр історичної пісні в українському фольклорі.
- •56.Фольклористична спадщина Філарета Колесси.
- •57.Українська пареміологія(загальна характеристика)
- •Дослідження жанрів дитячого фольклору
- •65.Жанр билини в українському фольклорі.183 лановик
- •Цикли билинного епосу
- •Історія збирання та дослідження билин
- •66.Жанр чарівної казки в українському фолькорі. Українські дослідники-казкознавці.
- •Казки про тварин
- •68.Жанр анекдоту в українському фольклорі. Дослідники української пареміології.
45.Тематика і композиція українських загадок
Загадки -(жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є в фольклорі всіх народів світу.) це афористичний твір, що складається із стислого поетичного, часто ритмізованого вислову, в якому предмет чи явище зображується через його метафоричний еквівалент. Термін давнього походження, можливо, походить від слова гадати, що означало „думати", „розмірковувати". Загадування в Україні завжди було неодмінною умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості дорослих. Загадки завжди виступали засобом естетичного освоєння навколишньої дійсності: розвивали естетичний смак, сприяли образному баченню різних предметів і явищ у житті, допомагали відчути зображувальну силу слова. Існують загадки-поради, задачі, жарти. Створити загадку - значить стисло описати за допомогою певних яскравих метафоричних образів кілька найхарактерніших для предмета чи явища ознак (матеріал, форму, звук, колір, кількість, дію, призначення, застосування, оточення). У метафоричних загадках образи відображають світобачення, середовище, побут народу певної епохи: Вода на воді пливе (Крига). У неметафоричних загадках - жоден предмет не називається, а описується його якість або функція: Зимою гріє, літом холодить (Дерево). Відгадати загадку можна лише шляхом логічної заміни зображених метафоричних образів реальними. Розгадування потребує не лише певної суми знань, а й спостережливості, кмітливості, уміння бачити спільне в конкретному й абстрактному. В дитячій аудиторії загадки пропонуються з метою пізнання навколишнього середовища, тренування пам'яті. Відгадка має бути одна, але певні формули можуть використовуватися для зображення різних предметів.
Тематика загадок
Явища природи:
А що сходить без насіння? (сонце)
А що біжить без перестанку? (час)
А що шумить без буйного вітру? (річка)
Людина:
Між білими березами талалай плеще. (зуби, язик)
Рослинний і тваринний світ:
Чотири чотирники, Два закопирники, А третій вертун. (корова)
Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)
Вдень мовчить, а вночі кричить (Сова)
Духовне життя людини:
А що плаче — сліз не має? (серце)
А що горить без полум'я? (любов)
Трудова діяльність
Предмети побуту
Знаряддя праці:
Між ногами — тривога, на пузі дорога. (прядка)
В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається. (сито)
Загадки можуть мати національні образи:
Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла (Рибалка. Риба, вода, волок).
Під одним козирком чотири козаки стоять (Ніжки стола).
Лексика загадки відображає побут, форми діяльності. Як правило, відображає історико-етнографічні особливості регіону, певну добу.
У загадці наявні традиційні епітети, порівняння, пестливі слова, гіперболізація ( грім - віл; туман - хмара); звукописні слова (Бігла по ярочку в однім чобіточку та все каже: Гуц, гуц! (Макогін). Загадки органічно входять у композицію народних казок „Яйце-райце", „Про змія", „Мудра дівчина". Загадкам часто приписували магічний вплив на стан домашнього господарства. Цим вони близькі до замовлянь, колядок, щедрівок.