- •Дніпродзержинський державний технічний університет м.С. Конох т.В. Ярошевська
- •Тема 1. Основи теорії держави та права План
- •1. Поняття та ознаки держави
- •Ознаки держави
- •2. Форма держави
- •Характерні риси основних видів режимів
- •3. Механізм та апарат держави
- •4. Поняття, ознаки та функції права
- •Ознаки права:
- •5. Джерела права
- •Норми права, їх види та структура
- •Тема 2. Конституційне право України План
- •2. Загальна характеристика Конституції України
- •3. Система органів державної влади в Україні
- •3.1. Верховна Рада України
- •3.2. Президент України: конституційний статус та повноваження
- •3.3. Кабінет Міністрів України
- •Тема 3. Основи трудового права України План
- •1. Поняття трудових відносин
- •2. Загальна характеристика Кодексу Законів про працю України
- •3. Трудовий договір: поняття, види та порядок укладення
- •Підстави та порядок припинення трудового договору
- •Розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів
- •Тема 4. Основи сімейного права України План
- •1. Поняття сімейного права
- •2. Права та обов'язки подружжя. Шлюбний договір
- •Умови укладання шлюбного договору:
- •3. Права та обов'язки матері, батька та дитини
- •Опіка і піклування
- •Тема 5. Основи цивільного права України План
- •1. Загальні засади цивільного права
- •3. Спадкове право
- •Тема 6. Основи кримінального законодавства План
- •1. Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •3. Співучасть у вчиненні злочину. Поняття неосудності
- •4. Мета і види кримінального покарання. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
- •5. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини
- •Тема 7. Основи інтелектуальної власності в Україні
- •1. Поняття інтелектуальної власності
- •2. Законодавча база інтелектуальної власності
- •3. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності
- •3.1. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •3.2. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •4. Набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •4.1. Набуття прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •4.2. Набуття прав на засоби індивідуалізації товарів і послуг
- •4.3. Правова охорона об'єктів авторського права і суміжних прав
- •Тема 8 Судова система України План
- •1. Здійснення правосуддя в Україні
- •2. Конституційний Суд України, завдання та функції
- •3. Система судів України загальної юрисдикції
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативно-правові акти
- •Ярошевська Тамара Василівна
- •51918, М. Дніпродзержинськ,
2. Законодавча база інтелектуальної власності
До 1991 року в Україні, як і у всьому колишньому Радянському Союзі, у силу переваги суспільної форми власності і пануючої соціалістичної ідеології, були відсутні спеціальні закони про охорону інтелектуальної власності, а правове регулювання відносин у цій сфері забезпечувалося, в основному, підзаконними актами.
Після проголошення незалежності і державотворення України 24 серпня 1991 року, почалося формування спеціального законодавства, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності.
Початком становлення законодавства України про інтелектуальну власність вважається день прийняття Закону України "Про власність", тобто 7 лютого 1991 року. Цим Законом результати інтелектуальної власності вперше були визнані об'єктами права власності. Основними джерелами права промислової власності, що складають основу спеціального законодавства про інтелектуальну власність, є Закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (15 грудня 1993 року), "Про охорону прав на промислові зразки" (15 грудня 1993 року), "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (15 грудня 1993 року). Основним законом, що регулює правовідносини в сфері авторських і суміжних прав, є Закон України "Про авторське право і суміжні права" (23 грудня 1993 року).
16 січня 2003 році Верховною Радою України було прийнято новий Цивільний Кодекс України, Книга IV якого має назву "Право інтелектуальної власності".
Важливим джерелом права інтелектуальної власності також є міжнародні конвенції і договори, до яких приєдналася Україна. Найбільш важливими з них є:
Паризька Конвенція про охорону промислової власності;
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;
Договір про патентну кооперацію (договір РСТ);
Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародної реєстрації;
Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;
Договір Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності по авторському праву;
Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення тощо.
Таким чином, в Україні вже створена законодавча база, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності. Але попереду ще велика робота з його вдосконалення і гармонізації з міжнародним законодавством у цій сфері.
3. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності
3.1. Об'єкти права інтелектуальної власності
Об'єкт інтелектуальної власності, а точніше — об'єкт права інтелектуальної власності — це законодавчо визначений таким результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній сферах, що надає його автору особливості немайнові права, а також пов'язану з ним сукупність виключних прав майнового характеру.
Об'єкти інтелектуальної власності є результатом творчої праці людини. Розрізняють два види творчості — технічну і художню. У відповідності до цього всі об'єкти інтелектуальної власності умовно поділяють на дві групи: об'єкти промислової власності і об'єкти авторського права та суміжних прав. Крім того, для зручності, виділяють в окрему групу, так звані нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності, що не зовсім чітко вписуються в ці дві основні групи.
Одна група об'єктів інтелектуальної власності є результатом науково-технічної творчості, друга — художньої творчості. Наприклад, винаходи, промислові зразки, корисні моделі, знаки для товарів і послуг є результатом науково-технічної творчості, а твори літератури, науки і мистецтва — художньої творчості.
Перша група використовується переважно у сфері виробництва та надання послуг і сприяє підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечує конкурентноздатність вироблених товарів і послуг.
Друга група — об'єкти авторського права і суміжних прав — використовується в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду. Ця група об'єктів інтелектуальної власності, в свою чергу, поділяється на дві частини — власне об'єкти авторського права та твори науки, літератури і мистецтва, і об'єкти суміжних з авторськими прав, до яких відносяться права виконавців творів, виробників фонограм і аудіо грам, організацій мовлення.
Перелік об'єктів інтелектуальної власності не є вичерпним. З розвитком людської цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти інтелектуальної власності, насамперед, в галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо.