Теоретичний блок (3,5 - 4 хв.)
Другий тренер: Як, власне, ми з вами працюватимемо? Зараз я та мій (моя) колега в загальних рисах окреслимо нормативне регулювання питання етики в юридичній практиці. Після цього решту часу ви працюватимете в групах над розв’язанням практичних ситуацій.
Коли ми намагаємося визначити певні етичні межі поведінки юриста в будь-якій галузі, перш за все ми звертаємося до таких нормативно-правових документів як: ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 року, “Правил адвокатської етики” схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури у 1999 році, до Кодексу професійної етики судді, затвердженого у 2002 році. Серед інших нормативно-правових актів, можна назвати Закон України “Про прокуратуру”, ЗУ “Про Нотаріат”, Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами в Україні та інші. Природньо, що більш конкретизовані правила поведінки юристів розробляються на кожному окремому підприємстві, установі чи організації в спеціальних посадових інструкціях.
Перший тренер: Зауважимо також, що вивчення професійної етики є надзвичайно важливим і на етапі професійної підготовки майбутніх юристів, і для цього в спеціалізованих ВНЗ чи на юридичних факультетах вводяться тематичні навчальні дисципліни, як то: “Юридична деонтологія”, “Юридична практика” – які в себе включають окремий розділ щодо етичної поведінки юристів. Іноді в навчальних планах можна зустріти предмет, який так і називається “Етика юриста”.
Ми не будемо детально зупинятися на положеннях зазначених документів, і назвемо лише кілька основних пунктів.
Так, згідно зі статтею 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат повинен діяти в межах таких принципів: верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Назвемо також кілька основних принципів адвокатської етики, закріплених в першому Розділі вже названих нами правил (Другий тренер закріплює плакат із переліком на дошці, а перший тренер більш детально пояснює кожен принцип)
Незалежності. Цей принцип, з-поміж іншого, означає свободу адвоката від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.
Дотримання законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Також, адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень,
Домінантність інтересів клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів.
Неприпустимість представництва клієнтів із суперечливими інтересами. Адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.
Чесність і порядність. Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей.
Культура поведінки. Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, дбаючи про престиж звання адвоката, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.
Це лише деякі з принципів адвокатської етики. Разом з тим, озвучені норми є досить загальними, декларативними, а тому – основним в питанні етичного поводження завжди лишається особистісне ставлення, поведінка кожного юриста. Серед досвідчених практиків та теоретиків в юридичній галузі побутує досить поширена думка, що етичні норми взагалі не варто закріплювати чи “прописувати”, “адже етика юриста – це прояв моралі. А мораль – це моральність, звичай, вдача, поведінка, яка ґрунтується об’єктивній, соціально-історичній умові буття і законів суспільного розвитку.” (Сергій Андрощук, юрист юридичної та патентної фірми “Грищенко та партнери” за матеріалами журналу “”Український юрист. – 2005. - №9. Цитату взято з посібника “Юридична практика. Острог, 2006.).
Інтерактивна вправа (22-25 хв. – при цьому, розподіл на групи – 3-3,5 хв.; робота в групах – 7 хвилин; презентація результатів обговорення – до 14 хвилин, з розрахунку з,5-4 хв. на кожну групу; коментарі тренерів – 0,5-1 хв.)
Другий тренер: Ось, дуже коротко про основні аспекти етики та моралі в юриспруденції. Якщо у вас немає запитань, ми переходимо до роботи в групах.
Ми поділимо вас на 4 підгрупи, кожна з яких отримає свою ситуацію до розв’язку. Вашим завданням буде уявити, що ви вже практикуючі юристи і вирішити справу на свій розсуд, а також виробити єдину позицію в групі шляхом аргументування. На це ви матимете 7 хвилин. Після цього кожна група зачитає свою ситуацію та висловить аргументовану позицію так, ніби ситуація вже мала місце, у минулому. У відповідь представники інших груп можуть висловити своє власне бачення. Проте, заслуховуватимуться лише по два аргументи “за” та “проти”, тобто - всього, 4 аргументи. (в цей час перший тренер готує необхідні роздаткові матеріали, як описано нижче)
Розподіл на групи – інтерактивний метод. (3-3,5 хв.)
Роздаткові матеріали:
Таблички з надписами “Адвокат”, “Баррістер”, “Соліситор”, “Юрисконсульт” (всього 4)
Папірці з літерами: “А”,“Б”,“С”,“Ю” (всього 28)
Ще на початку уроку, один з тренерів повинен простежити, скільки учнів є в класі, і, відповідно – підготувати таку ж кількість маленьких папірців з літерами (тобто, на 4 менше, ніж загальна кількість присутніх). Перед початком інтерактивної вправи потрібно відібрати необхідну кількість таким чином, щоб в кожній групі була однакова кількість дітей.
Наприклад, якщо в класі 24 учні – то 4 з них отримають по папірцю з повним надписом, а 20 – з літерою. Тому відкласти від загальної кількості потрібно по одній з кожної літери, щоб в результаті в кожну групу потрапила однакова кількість дітей. Якщо дітей 26 або 27, тоді відкладаємо одну (дві) літери на вибір.
Якщо виявиться, що в класі дітей більше, ніж 32 – тоді діти, які лишилися, приєднуються до будь-якої групи за бажанням.
Розподіл на групи: – дуже уважно прочитайте!!!
Чотирьом “добровольцям” роздаєте папірці з відповідним надписом. Кожен з цих учнів займає своє місце біля дошки. Якщо учням не зрозуміле значення слів баррістер та соліситор – то пояснюєте їм в ході роздавання карток, що баррістери та соліситори – це адвокатські ранги у Великій Британії.
Іншим чотирьом “добровольцям” – можете їх жартома “охрестити” помічниками адвоката, баррістера, соліситора та юрисконсульта – ви роздаєте 1/4 папірців з літерами надписом донизу, при цьому – вони ще своєї “приналежності” не знають. (Попередньо всі ці папірці потрібно перемішати між собою). Завданням “помічників” є “завербувати” свою команду. Вони підходять до різних учнів, які ще сидять на своїх місцях і ці учні витягують свою літеру (як із колоди гральних карт). “Помічники” можуть підходити до будь-кого за вибором – остання літера, яка лишається в “помічника” – і визначить його (її) приналежність до групи. Тому, перед тим, як вони почнуть роздавати папірці – наголосіть на тому, щоб останній вони не роздавали, а лишили собі.
Після того як всі ролі будуть роздані – учні швидко підходять до того місця, де стоїть їхній представник. Відповідно – учні, які витягнули літеру “А” – до учня з табличкою “Адвокат”, “Ю” – до учня з табличкою “Юрисконсульт” і т.д.
Далі – кожна група швидко знаходить собі певне місце в класі, отримує свою ситуацію.
Перед початком обговорення:
Поради, щодо роботи в групах. – Їх не зачитуєте, оскільки кожна група матиме ці поради на аркуші із ситуацією. На самому початку вам:
Потрібно обрати Спікера, який зачитуватиме ситуацію та керуватиме роботою в групі, щоб така робота була ефективною та злагодженою;
Спікер повинен слідкувати за тим, щоб кожен учень в його групі висловив власну позицію хоча б один раз;
При висловлюванні своєї точки зору слідкуйте за тим, щоб Ви:
А) чітко аргументували Вашу позицію;
Б) не висловлювалися образливо щодо позицій інших і, пам’ятайте, - що критикувати завжди потрібно думку, а не особу!
Намагайтеся дослухатися до аргументів один одного;
Орієнтовно в останні дві хвилини вам потрібно визначитися із єдиною позицією в групі та обрати людину, яка презентуватиме цю позицію для інших груп. Це не обов’язково може бути Спікер. Стосовно розподілу ролей також домовляєтеся в групі.
Перший тренер: Кожна група отримала ситуацію, а також – деякі поради щодо роботи в групі. Перш за все, оберіть в себе в групі Спікера, і нехай ця людина ознайомить інших учнів із порадами. Лише після цього приступайте безпосередньо до обговорення. Також пам’ятайте, що позиція групи має бути конкретною, аргументованою – а отже, на презентацію ситуації та позиції від кожної групи ви матимете до 2 хвилин.
Тренери спостерігають за роботою в групах, допомагають – де це необхідно, але в сам процес обговорення не втручаються. Зокрема, тренери повинні слідкувати за тим, щоб кожен учасник групи був активним та брав участь в обговоренні.
Через 5 хвилин, тобто – за дві хвилини до закінчення обговорення в групах один з тренерів нагадує про те, щоб групи приступали до формулювання єдиної позиції.
По завершенню обговорення перший тренер говорить:
Перший тренер: Отож, кожна група виробила власну позицію щодо своєї ситуації. Зараз ми по черзі вислухаємо представників від кожної групи. Якщо хтось із решти учнів має аргумент за чи проти – ви піднімаєте руку. Аргумент має бути чітким та коротким, бажано – висловлений одним реченням. Спочатку заслуховуватимуться два аргументи “за”, потім – два аргументи “проти”. Дуже вас просимо, не повторювати слова один одного.
Таким чином, тренер опитує першу групу, наприклад:
Гаразд, розпочнемо із групи “Адвокатів”. Хто є вашим доповідачем? – отримуєте відповідь – Ви маєте дві хвилини для того, щоб ознайомити клас із ситуацією, яка дісталася Вашій групі та висловити спільну позицію щодо неї.
Після відповіді тренер запитує:
Хто з інших груп може навести додаткові аргументи “за” таку позицію, але щоб ці аргументи відрізнялися від того, що щойно прозвучало? - слухаєте відповіді.
Хто має аргументи “Проти” – слухаєте відповіді.
І так – поки не висловляться всі групи по черзі. Тренери можуть чергуватися між собою в опитуванні груп, наприклад - перший тренер опитує дві групи, та другий тренер опитує дві групи, або ж – через одну.