- •1. Поняття терміна «культура».
- •3.Структура культури
- •4.Функції культури.
- •5.Субкультура і її функції
- •6.Класичні філософські концепції розвитку культури.
- •7.Українська культура в контексті світової культури
- •8.Розвиток і становлення понять «етнос», «нація» і «національна культура».
- •9.Специфічні риси української національної культури
- •10.Роль національної ментальності в житті суспільства
- •11.Етапи суспільно-історичного розвитку України та процес формування української нації
- •13.Періодизація української культури
- •14.Трипільська культура. Основні здобутки
- •15.Культура кіммерійців, скіфів, сарматів та грецьких поселень.
- •16.Вплив античної та римсько-християнської культури на давню українську культуру
- •17.Доба зарубинецької культури. Розвиток матеріальної і духовної культури венедів
- •18.Доба черняхівської та київської культури. Господарський, культурний розвиток
- •19.Розвиток держави Київська Русь. Діяльність Володимира Великого. Прийняття християнства.
- •20.Духовна культура давніх слов’ян.
- •21. Розвиток мистецтва Київської Русі: архітектура і малярство. Візантійський стиль.
- •22. Писемність, літописання, література в Київській Русі.
- •23. Галицько-Волинське князівство. Діяльність князя Данила Галицького.
- •24. Умови культурного розвитку України в складі Литовсько-Руської і Польської держав.
- •25. Культурні здобутки українського козацтва.
- •26. Книгодрукування в Україні. Діяльність і.Федорова, видатні твори.
- •27. Братства та визвольний рух. Діяльність Львівського братства. Львівська братська школа.
- •28. Братство та визвольний рух. Київське братство. Київська братська школа.
- •29. Києво-Могилянський колегіум. Діяльність Петра Могили.
- •30. Архітектура в Україні у хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •31. Іконопис в Україні у хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •32. Зародження театру в Україні. Вертеп у xіv– XVI ст.
- •33. Острозька академія. Діяльність Герасима Смотрицького, Дем’яна Наливайка, Василя Суразького.
- •34. Києво-Могилянська академія, її культурно-просвітня діяльність.
- •35. Розвиток освіти в Україні у другій половині xvіі– xviіі ст.: створення колегіумів, університетів, початкових шкіл.
- •36. Книгодрукування в Україні у XVII – xviiі ст. Діяльність Києво-Печерської , Почаївської, Чернігівської книгодрукарень.
- •37. Розвиток філософії та науки в Україні у другій половині xvіі – xviіі ст.
- •38. Г.Сковорода – визначний філософ і поет.
- •39. Українське бароко. Архітектурні пам’ятки 17-18 ст. Діяльність Шеделя, Григоровича-Барського, с. Ковніра, Яновського, Старченка та ін.
- •40. Образотворче мистецтво в Україні у XVII-XVIII ст.
- •41. Театр і музика в Україні у XVII ст. Творчість м. Березовського, а. Веделя, д. Бортнянського.
- •42. Історичні літописи Самійла Самовидця, Гр. Граб’янки. Думи і пісні.
- •43.Розвиток духовного життя в україні у XVIII-XIX ст. Система середньої та вищої освіти.
- •44. Розвиток живопису в Україні у першій пол. XIX ст. Діяльність с. Васильківського, м. Пимоненка, м. Ярошенка.
- •45. Розвиток української літератури перш. Пол.XIX ст. Творчість і. Котляревського, п. Гулака-Артемовського, Квітки-Основ’яненка, е. Гребінки.
- •46 Розвиток музики в Україні у xiXст.
- •47. Розвиток театру в Україні в 19ст.
- •48. Діяльність м.Шашкевича, і. Вагилевича, я. Головацького.
- •Розвиток українського романтизму
- •50. Освіта і просвіта в українській культурі у xiXст.
- •52. Розвиток української літератури XIX ст.: провідні тенденції та художні стилі.
- •53. Архітектура другої половини XIX ст.
- •54. Культурний поступ на західноукраїнських землях у XIX ст.
- •55. Кирило-Мефодіївське товариство й культурне самоутвердження української нації.
- •56. Українська етнографія та історія: м. Грушевський, д. Яворницький, д. Багалій, в. Хвойка, о. Єфименко. Українське сходознавство: а. Кримський.
- •57. Національно-культурне піднесення 20-х років в україні як передумова розбудови освіти і науки.
- •58. Література і театр на тлі нових національних і соціальних реалій:літературні течії та гуртки 20-х років, новаторське сценічне мистецтво, українська кінематографія.
- •59. Ідейно-політична боротьба за оновлення української літератури. Творчість Хвильового.
- •60. Новаторське сценічне мистецтво в 20-30 роки. Лесь Курбас і його театр.
- •61. Оновлення українського образотворчого мистецтва, футуристичні та експресіоністичні захоплення й експерименти.
- •62. Утворення Української академії наук; науково-організаційна робота в.Вернадського, м.Грушевського, а.Кримського, с.Єфремова, м.Василенка, м.Яворського.
- •68. Українська естрада. Творчість в.Івасюка.
- •69. Молодіжна музична культура 70-80-х рр.
- •70. Українська кінематографія. О.Довженко.
- •71. Образотворче мистецтво в Україні в 20 ст. Основні напрямки розвитку. 72. Культурне життя в Україні в 30-х рр. «Розстріляне відродження».
- •75. Національне відродження в 90-х роках хх ст. 76. Культуротворча робота української еміграції в 20-30-х рр.
53. Архітектура другої половини XIX ст.
В архітектурі XIX століття на зміну пишноті і розкутості українського бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої привабливості, а внутрішній комфорт (високастеля, вентиляція, освітлення).
Перехід від бароко до класицизму відбився і на плануванні міст. Обов'язково виділяється адміністративний центр з площею, на якій розміщувалися помпезні будівлі урядових установ,квартали були прямокутними, композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, палацово-паркового ландшафту носили відкритий характер.
У цей час активно забудовуються нові міста на півдні України і в Криму — Маріуполь, Олександрівськ (Запоріжжя), Катеринослав(Дніпропетровськ), Миколаїв, Одеса. В Одесі за проектом петербурзького архітектора Тома де Томона в 1809 було споруджено оперний театр. Одночасно відбувалася реконструкція старих міст Слобожанщини і Подніпров'я. Архітектурний стиль Києва визначався відомим архітектором А. Меленським. За його проектом споруджені пам'ятник на Честь повернення Києву магдебурзького права, церква на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Поділ, який постраждав від пожежі 1812 року. У 1837—1843 роках за проектом Олександра Беретті побудована будівля Київського університету. Упорядковуються такі міста, як Харків, Полтава.
У другій половині XIX століття стильова єдність класицизму руйнується. Складна епоха утвердження капіталізму відбилася і в архітектурі: з'являються нові матеріали, нові замовники. Складається напрям, який отримав назву «еклектика» (змішування). У київських фасадах того часу можна побачити і готику, і ренесанс, і романський стиль, багато будівель в «цегельному стилі» (головна прикраса — нештукатурена цегельна кладка). Пошук все більшої різноманітності викликав інтерес і до візантійсько-російських традицій. Вони чітко простежуються у будові найбільшого у Києві кафедрального Володимирського собору, який споруджувався понад 20 років (1862—1886) за проектами І. Штрома, П. Спарро, О. Беретті. Участь у розписах собору В. Васнецова, М. Врубеля зробило собор видатним явищем у монументальному образотворчому мистецтві. Першим проектом у власне українському стилі вважають прийнятий в 1903 році проект будівлі Полтавського земства архітектора В. Кричевського. Розписи цієї будівлі виконав художник Васильківський.
Майстерність і талант українського народу виявилися у створенні палацово-паркових ансамблів. Їх автори, як правило, нам невідомі. Народні майстри створили видатні шедеври архітектурного зодчества: палац Розумовського у Батурині в живописній місцевості над Сеймом, палац Галаґана в Сокирницях на Чернігівщині, до якого прилягає лісопарк площею 600 десятин, парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві, знаменита «Софіївка» в Умані, де руками кріпаків, без використання якої-небудь техніки були насипані гори, викопані ставки.