17. Державний кредит як фінансова категорія: сутність, призначення, роль.

Державний кредит – специфічна інтегрована категорія, яка за внутрішньою сутністю та економічною природою поєднує характерні особливості двох видів грошових відносин – фінансів і кредиту. Усе це зумовлює багатоплановий характер взаємодії державного кредиту із держ бюджетом, безпосередній зв'язок із с-мою оподаткування та рухом позикового капіталу.

Призначення держ кредиту виявляється у тому, що він є засобом мобілізації державою додаткових фін ресурсів. У випадку дефіцитності держ бюджету додатково мобілізовані фін ресурси використовуються на покриття різниці між бюдж видатками і доходами. У разі позитивного бюджетного сальдо мобілізовані за допомогою держ кредиту кошти використовуються безпосередньо для фінансування екон і соц програм. Це означає, що держ кредит, будучи засобом збільшення фін можливостей держави, може стати важливим чинником прискорення соц-економічного розвитку держави.

Державний кредит є також джерелом збільшення прибутків власників цінних паперів, що досягається через виплату процентів і виграшів за державними позиками.

Державний кредит як фінансова категорія виконує три функції: розподільну, регулювальну і контрольну.

Через розподільну функцію державного кредиту забезпечується формування централізованих грошових фондів держави або їх використання на принципах строковості, платності і повернення. Сутність регулювальної функції державного кредиту виявляється в тому, що, вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Контроль поширюється як на залучення позикових коштів, так і на їх погашення. В основному контролюється цільове використання коштів, строки їх повернення і своєчасність сплати відсотків.

Держ кредит в умовах ринкової економіки і демократичних форм державності – досить розвинена ланка держ фінансів, що відіграє важливу роль у функціонуванні фін с-ми. Ця роль доволі багатогранна і вже давно не зводиться лише до проблеми пошуку і залучення коштів, яких бракує, а пов'язується з регулюванням соціально-екон процесів.

17. Внутрішні державні запозичення та їх форми.

Держ внутрішнє запозичення здійснюється шляхом укладання угод з резидентами У про позику та випуск держ цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку; державне зовнішнє запозичення здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.

Внутрішні держ запозичення виступають в таких формах: держ позики, перетворення частини вкладів населення в державні позики, запозичення коштів загальнодерж позикового фонду, казначейські позики, гарантовані позики. Держ позики як основна форма внутрішнього держ кредиту характеризуються тим, що тимчасово вільні кошти населення, П-в і орг-цій залучаються на фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій, казначейських зобов’язань та інших видів держ цінних паперів.

Облігація — найбільш поширений вид державних цінних паперів. Вона символізує держ боргове зобов’язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти. Продаючи облігацію, держава зобов’язується повернути суму боргу у визначений термін із процентами або виплачувати проценти протягом усього терміну користування позиковими засобами, а після закінчення цього терміну повернути і суму боргу. Запозичення до місцевих бюджетів повинні мати цільове призначення. Здійснюються вони лише до бюджетів розвитку, крім випадку взяття позики на покриття тимчасового касового розриву. В цьому випадку місцеві ради можуть отримати короткотермінові позички на термін до 3 місяців, але у межах поточного бюдж періоду. Порядок отримання таких позичок визначається Мінфіном У. Надання міжбюджетних позичок забороняється.

Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями місцевих бюджетів. Форми запозичення муніципального органу:

— випуск облігацій внутрішніх позик;— укладення угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фін установах.