17. Бюджетний секвестр, його суть і мета.

Це пропорційне скорочення видатків з усіх статей бюджету (крім захищених) протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року

Серед загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з бюджетним дефіцитом існує такий метод як механізм секвестру видатків бюджету. Він вводиться у випадку, якщо в процесі виконання бюджету має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень доходних джерел бюджету. Секвестр бюджету заключається в пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5, 10, 15 і т.д. відсотків) щомісячно по всіх статтях бюджету на протязі того часу, який залишився до кінця фінансового року. Проте секвестру не підлягають захищені статті, склад яких в Україні визначає Верховна Рада. Захищенні статті:·оплата праці працівників бюджетних установ;· нарахування на ЗП;придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування;виплата процентів за державним боргом;· трансферти населенню.

17. Бюджетний процес і характеристика його стадій. Бюджетні права учасників бюджетного процесу.

Бюджетний процес - це встановлений законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів та їх виконання.

виділяє чотири стадії бюджетного процесу:

1. складання проектів бюджетів;

2. розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет;

3. виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет;

4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Організація складання проектів бюджетів забезпечується Кабінетом Міністрів України, а також місцевими державними адміністраціями. Безпосередню роботу зі складання проектів бюджетів за дорученням органів виконавчої влади виконує Міністерство фінансів України та його органи на місцях.Верховна Рада України як найвищий законодавчий орган затверджує Закон про Державний бюджет України.

Після подання Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет, Комітет Верховної Ради з питань бюджету доопрацьовує його та аналізує щодо відповідності нормам Бюджетного кодексу.Затверджений вищим законодавчим органом бюджет стає обов’язковим для виконання.

Зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державним казначейством України. Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством України.

Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету України.

17. Бюджетне планування: зміст, завдання, характеристика стадій.

Бюджетне планування — це науково обґрунтований процес виз­начення джерел формування і напрямків використання бюджетних фінансових ресурсів для забезпечення пропорційного й динамічного соціально-економічного розвитку суспільства.

Бюджетному плануванню належить центральне місце в управлінні фінансовою системою. З його допомогою досягаються необхідні про­порції в розподілі валового внутрішнього продукту між галузями еко­номіки і територіями держави, забезпечуються фінансовими ресурса­ми пріоритетні сфери економічної діяльності, проводиться єдина фінансова політика на території держави. Бюджетне планування відіграє важливу роль у розподілі валового внутрішнього продукту на фонди споживання і нагромадження та у забезпеченні збалансовано­го розвитку економіки держави.

У процесі бюджетного планування вирішується ряд економічних завдань.

По-перше, визначення повноти джерел надходження грошових коштів за податками і зборами до бюджетів різних рівнів. У процесі бюджетного планування виявляється загальна потреба держави у гро­шових коштах, необхідних для виконання заходів соціально-еко­номічного розвитку суспільства. По-друге, досягнення найвищої ефективності у розподілі бюд­жетних ресурсів між бюджетами регіонів, галузями народного госпо­дарства і конкретними видатками. По-третє, спрямування бюджетних ресурсів на забезпечення про­порційного й динамічного розвитку суспільства. По-четверте, забезпечення прозорості і контролю за фінансово-господарською діяльністю суб´єктів господарювання з метою дотри­мання цільового використання і режиму економії у використанні бюджетних ресурсів та повнотою виконання завдань з надходження по­датків і зборів до бюджету. По-п´яте, формування необхідних резервів. Організація бюджетного планування відбувається за науково обґрунтованими принципами. Вони включають:

- комплексний підхід до основних параметрів економічного й соціального розвитку у безпосередньому взаємозв´язку з наявними фінансовими можливостями. Основою бюджетного планування є планові показники економічного і соціального розвитку (обсяг ви­робництва і реалізації продукції, фонд заробітної плати і податкове навантаження на неї, показники діяльності соціальної інфраструкту­ри тощо).

- оптимальне використання бюджетних ресурсів з метою першо­чергового забезпечення пріоритетних напрямків розвитку економіки і соціальної інфраструктури;

- визначення раціональної межі перерозподілу бюджетних ре­сурсів через бюджетний механізм;

- єдність у використанні показників бюджету в усіх ланках бюд­жетної системи;

- наукова обґрунтованість бюджетного планування з викорис­танням передової методології і методів застосування передових норм і нормативів у використанні бюджетних коштів;

- режим економії в бюджетному плануванні означає орієнтацію на виконання завдань економічного й соціального розвитку за мінімумом витрат. Відповідно до цього обсяг бюджетного фінансу­вання має плануватися в такому розмірі, щоб забезпечувалося раціональне використання кожної гривні.