
- •Розділ 10
- •1. Обчислення площ плоских фігур
- •1.1 Обчислення площ плоских фігур у декартовій системі координат
- •1.2. Обчислення площ фігур, що обмежені лініями, заданими параметрично.
- •1.3. Обчислення площ у полярній системі координат
- •2. Обчислення довжини дуги кривої
- •2.1. Обчислення довжини дуги у декартовій системі координат
- •2.2. Обчислення довжини дуги лінії, заданої параметрично
- •2.3. Обчислення довжини дуги у полярній системі координат
- •3. Обчислення об’єму тіла
- •3.1. Обчислення об’єму тіла за відомими поперечними перерізами
- •3.2. Обчислення об’єму тіла обертання
- •Завдання до розділу
2.3. Обчислення довжини дуги у полярній системі координат
Нехай у полярній системі координат задано рівняння лінії
, (2.4)
де
– полярний радіус,
– полярний кут,
.
Запишемо формули переходу від полярних
до декартових координат
,
або, враховуючи, що
:
,
.
(2.5)
Ці рівняння можна розглядати як параметричне (відносно ) рівняння лінії, для обчислення її довжини використаємо формулу (2.3) з врахуванням того,що:
,
.
Отже,
=
.
Таким чином, довжина дуги лінії , обмеженої променями , , обчислюється згідно з формулою
.
(2.6)
Приклад
2.3. Обчислити
довжину першого витка спіралі Архімеда
,
.
Скористаємось
формулою (2.6), враховуючи, що
та використаємо формулу (3.7) розділу 6.
.
3. Обчислення об’єму тіла
3.1. Обчислення об’єму тіла за відомими поперечними перерізами
Нехай дано деяке тіло
і відома площа довільного перерізу
цього тіла площиною, перпендикулярною
до осі
(рис
8); вона є неперервною функцією від
:
.
Рис.8. Тіло та його поперечні перерізи
Проектуючи тіло на вісь
,
отримаємо відрізок
.
Розіб’ємо його на велику
кількість малих частин
(
)
і через точки поділу
проведемо площини, перпендикулярні до
осі
.
В результаті тіло складатиметься з
шарів, кожен з яких наближено можна
вважати циліндром.
Оскільки об’єм
-го
шару наближено дорівнює
,
де
,
то, сумуючи об’єми всіх шарів, матимемо
об'єм ступінчастого тіла
.
Якщо
,
причому
,
то об'єм
прямує до об'єму тіла
і
. (3.1)
Приклад
3.1.
Обчислити об’єм еліпсоїда
.
Перетинаючи
еліпсоїд площиною, паралельною до
площини
і розміщеною на відстані
від неї, отримаємо еліпс
;
або
.
Його
півосі
,
.
Площа цього еліпса (див. приклад 1.3)
пропорційна добутку півосей:
.
Обчислимо об’єм еліпсоїда згідно з
формулою (3.1):
.
Зокрема,
якщо
,
то еліпсоїд перетворюється в кулю, об’єм
якої
.
3.2. Обчислення об’єму тіла обертання
Знайдемо об’єм
тіла, отриманого обертанням навколо
осі
криволінійної трапеції, обмеженої
неперервною лінією
(
),
відрізком
осі
і двома вертикалями
і
(рис. 9).
Рис.9. Тіло, отримане обертанням неперервної лінії навколо осі
Ця задача є частковим випадком
попередньої, коли поперечним перерізом,
що відповідає абсцисі
,
є круг радіуса
з площею
.
Отже, згідно з формулою (3.1),
.
(3.2)
Якщо тіло утворилось обертанням
навколо осі
криволінійної трапеції, обмеженої
неперервною лінією
,
(
),
відрізком
осі
і паралельними прямими
і
,
то його об’єм дорівнює
.
(3.3)
Приклад
3.2. Відрізок
прямої, що сполучає початок координат
з точкою
обертається навколо осі
.
Знайти об’єм
конуса, що утворився.
Запишемо
рівняння прямої
:
та обчислимо об’єм
конуса згідно з формулою (3.3):
.