- •Розділ 10
- •1. Обчислення площ плоских фігур
- •1.1 Обчислення площ плоских фігур у декартовій системі координат
- •1.2. Обчислення площ фігур, що обмежені лініями, заданими параметрично.
- •1.3. Обчислення площ у полярній системі координат
- •2. Обчислення довжини дуги кривої
- •2.1. Обчислення довжини дуги у декартовій системі координат
- •2.2. Обчислення довжини дуги лінії, заданої параметрично
- •2.3. Обчислення довжини дуги у полярній системі координат
- •3. Обчислення об’єму тіла
- •3.1. Обчислення об’єму тіла за відомими поперечними перерізами
- •3.2. Обчислення об’єму тіла обертання
- •Завдання до розділу
1.3. Обчислення площ у полярній системі координат
Нехай у полярній системі координат є крива, задана рівнянням
,
(1.7)
де
-– неперервна функція при
.
Обчислимо площу сектора
,
обмеженого кривою
і променями
,
(рис.6)
Рис.6
Розіб’ємо
сектор
на
частин променями
,
,
,…,
,
.
Позначимо через
кут між проведеними променями
і
,
а через
– довжину радіус-вектора точки, що
відповідає деякому куту
,
такому, що
.
Розглянемо круговий сектор
з радіусом
і центральним кутом
,
його площа дорівнює
.
Сумуючи ці площі для всіх значень
(
),
отримаємо площу ступінчастої фігури
.
Ця сума є інтегральною для
функції
на
відрізку
;
її границя при
є визначеним інтегралом
. (1.8)
Приклад
1.4. Обчислити
площу фігури, обмеженої кардіоїдою
.
Складемо
таблицю значень функції
для окремих значень аргумента
і по цих точках побудуємо наближено кардіоїду.
Оскільки кардіоїда, очевидно, симетрична відносно полярної осі, то її площа дорівнює подвоєній площі її верхньої половини і обчислюється:
.
2. Обчислення довжини дуги кривої
2.1. Обчислення довжини дуги у декартовій системі координат
Нехай крива на площині задана
рівнянням
.
Знайдемо довжину дуги
цієї кривої, обмеженої прямими
,
(рис.7).
Рис.7. Знаходження довжини дуги
Виберемо на
послідовно точки
з абсцисами
відповідно та проведемо хорди
,
,
…,
,…,
,
довжини яких позначимо
,
,…,
,…,
.
Одержимо ламану лінію, вписану в дугу
;
її довжиною є
.
(2.1)
Означення 2.1. Довжиною
дуги
називають границю, до якої прямує довжина
вписаної ламаної, коли довжина її
найбільшої частини прямує до нуля,
тобто
.
(Тут і надалі ми припускаємо, що така границя існує).
Теорема 2.1.
Якщо на відрізку
функція
та її похідна
неперервні, то довжина дуги кривої
,
обмеженої
та
,
обчислюється згідно з формулою
.
(2.2)
Як видно з рис.7, згідно з теоремою Піфагора
.
Згідно з теоремою Лагранжа маємо
,
де
.
Отже,
.
За умовою теореми функція
неперервна, тому неперервною є і функція
,
звідки випливає, що існує скінчена
границя
.
Приклад
2.1. Обчислити
довжину дуги лінії
від точки
до точки
.
Знайдемо
і, підставляючи у (2.2), дістанемо
.
2.2. Обчислення довжини дуги лінії, заданої параметрично
Знайдемо довжину дуги кривої, якщо її рівняння задано параметрично
,
,
(2.3)
де
,
– неперервно диференційовні функції,
причому
не перетворюється в нуль на
.
Тоді у формулі (2.2) врахуємо,
що
,
;
і якщо
при
і
при
,
то
.
Отже,
.
(2.3)
Приклад
2.2. Знайти
довжину астроїди
,
,
.
Оскільки
астроїда симетрична відносно координатних
осей, то достатньо знайти чверть її
довжини, що відповідає зміні параметра
від
до
.
Враховуючи,
що
,
,
матимемо
.
