
- •Розділ 10
- •1. Обчислення площ плоских фігур
- •1.1 Обчислення площ плоских фігур у декартовій системі координат
- •1.2. Обчислення площ фігур, що обмежені лініями, заданими параметрично.
- •1.3. Обчислення площ у полярній системі координат
- •2. Обчислення довжини дуги кривої
- •2.1. Обчислення довжини дуги у декартовій системі координат
- •2.2. Обчислення довжини дуги лінії, заданої параметрично
- •2.3. Обчислення довжини дуги у полярній системі координат
- •3. Обчислення об’єму тіла
- •3.1. Обчислення об’єму тіла за відомими поперечними перерізами
- •3.2. Обчислення об’єму тіла обертання
- •Завдання до розділу
.
Застосування
інтегрального числення
Розділ 10
Застосування інтегрального числення
1. Обчислення площ плоских фігур
1.1 Обчислення площ плоских фігур у декартовій системі координат
Якщо на відрізку
задана неперервна функція
,
то, згідно з геометричною інтерпретацією
визначеного інтеграла, площа криволінійної
трапеції, обмеженої кривою
,
прямими
,
та віссю
(рис.1), обчислюється згідно з формулою:
.
(1.1)
Рис.1 Рис.2
Криволінійні трапеції (рис.1
– при
,
рис.2 – при
)
Якщо на відрізку
функція
(рис.2), то криволінійна трапеція буде
розміщена у нижній півплощині і
відповідний визначений інтеграл буде
від’ємним. Оскільки площа фігури є
величиною невід’ємною,
то її можна обчислити згідно з формулою
,
.
(1.2)
Якщо на відрізку
функція
декілька разів змінює знак (рис.3), то
інтеграл на відрізку
слід розбити на суму інтегралів по
часткових відрізках – відрізках
знакосталості функції. Інтеграл буде
додатнім на тих відрізках, на яких
та від'ємним там, де
.
Інтеграл на відрізку
дає різницю площ фігур, що лежать вище
та нижче осі
.
Рис.3 . Геометрична інтерпретація інтеграла від
знакозмінної функції
Щоб знайти суму площ без врахування розташування відносно осі , треба знайти суму абсолютних величин інтегралів на відрізках знакосталості функції або обчислити інтеграл від абсолютної величини функції, тобто (рис.4)
.
(1.3)
Рис.4. Геометрична інтерпретація інтеграла
від модуля функції
П
риклад
1.1.
Обчислити площу фігури, обмеженої
лініями
та
на проміжку
.
Згідно
з формулою (1.1) для невід'ємної
на
функції
матимемо
(кв.од.)
.
Якщо треба обчислити площу
фігури, розміщеної між лініями
,
та прямими
,
(
на відрізку
)
(рис.5), то формула площі запишеться
.
(1.4)
Рис.5.
Приклад
1.2.
Обчислити площу фігури, обмеженої
параболами
;
.
Розв’язуючи
систему рівнянь
, знаходимо абсциси точок перетину:
;
.
В
важаючи
,
на підставі формули (1.4) отримаємо
(кв.од.).
1.2. Обчислення площ фігур, що обмежені лініями, заданими параметрично.
Якщо необхідно обчислити площу криволінійної трапеції, обмеженої лінією, що задана у параметричній формі
,
,
(1.5)
де
,
,
,
то у формулі
перейдемо до нової змінної, беручи за
незалежну змінну
.
З рівняння (1.5) маємо
і
.
(1.6)
Це формула для обчислення площі криволінійної трапеції, обмеженої лінією, що задана параметрично.
Приклад
1.3.
Обчислити площу еліпса
,
.
Площу
еліпса будемо обчислювати як подвоєну
площу його верхньої половини (див. рис.),
для якої
змінюється від
до
,
отже параметр
набуває значень від
до
.
Враховуючи, що
, матимемо
.
(Якщо
,
то еліпс перетворюється в коло і площа
відповідного круга дорівнює
).