
- •33. Синоніми, синонімічний ря. Різновии синонімів.
- •34. Антоніми, антонімічна пара. Групи антонімів.
- •35. Явище паронімії
- •36. Табу і евфемізми
- •38. Стилістичне розрізнення лексики.
- •39. Фразеологія. Поняття фразеологічного звороту. Джерела фразеології.
- •40. Класифікація фразеологізмів
- •41.Лексикографія-наука про теорію та практику укладання словників.
- •42. Типи словників (загальна характеристика найвідоміших лексиграфічних праць).
- •43.Словникова стаття та її структура. Користування словниками.
- •44. Граматика. Предмет та розділи граматики.
- •46. Основні поняття морфології: граматичне значення та засоби його вираження, граматична форма, граматична категорія.
- •47. Поняття про синтетичні та аналітичні форми. Суплетивні форми. Редуплікація.
33. Синоніми, синонімічний ря. Різновии синонімів.
Синоніми-слова, які мають значення, що повністю, або частково збігаються.
(врода, краса, красота, вродливість, ліпота)
За ступенем синонімічності синоніми поділяють на абсолютні і часткові.
Абсолютні повні синоніми- синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. ( століття і сторіччя).
Семантичні, або ідеографічні синоніми – синоніми, які різняться відтінками значень. ( Шлях і дорога. Шлях- це велика проїзна дорога, а дорога- будь-яке місце для проїзду.)
Стилістичні синоніми- синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. ( їсти і жерти)
Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої і другої групи.
Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом.( говорити- казати, мовити, розмовляти, гомоніти, базікати, бубоніти, плескати)
Чим краще людина володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона говорить і пише.
34. Антоніми, антонімічна пара. Групи антонімів.
Антоніми- різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. (день-ніч, жар-холод, радість-горе).ці пари мають протилежне значення, що об’єднуються спільним родовим значенням: для день і ніч – час, жар і холод- температура, радість і горе – почуття.
Розрізняють чотирі групи антонімів:
1. Контрарні антоніми – між ними є проміжний член.
Молодий(чоловік) – нестарий- середніх літ – старий.
2. Комплектарні антоніми – доповнюють один одного до родового і є граничним за своїм характером. У них нема проміжного члена. ( живий- мертвий)
3. Контрадикторні антоніми – один із членів утворюється за допомогою префікса не і не має точної визначеності ( молодий- немолодий)
4. Векторні антоніми- виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей ( збирати- розбирати)
Багатозначне слово може належати до різних антонімічних пар і рядів:
Вільний (селянин) – безвільний
Вільний (черевик) – тісний
Вільна (держава) – залежна
Вільна (розмова) – вимушена.
Існує внутрішньослівна антонімія, за якої одне слово поєднує протилежні значення ( слово безцінний має значення – дуже цінний, або нічого не вартий.
35. Явище паронімії
Терміном паронімія - зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого, наприклад: боцман замість лоцман, кремінь замість кремній. Слова, які утворюють такі пари, називаються паронімами.
У вужчому розумінні пароніми — це близькі за звучанням і написанням слова, що мають наголос на тому самому складі, належать до однієї частини мови і до однієї тематичної групи, але мають відмінності у значенні. До таких слів належать пароніми адресат — адресант, компанія — кампанія, афект — ефект.
У ширшому розумінні пароніми — це будь-які співзвучні слова, які не належать до омонімів, бо не цілком збігаються у звучанні.