11. Літературна та просвітницька діяльність «Руської трійці»

У Галичині ознаки нової літератури активно формували члени «Руської трійці», – М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький. Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців «Руська трійця» укладає першу рукописну збірку поезії «Син Русі» (1833). У 1834 р. підготовили до видання фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію. У 1836 р. М.Шашкевич підготував підручник для молодших школярів - "Читанку" (термін "читанка" належить М.Шашкевичу). Стараннями «Руської трійці» було видано альманах «Русалка Дністрова», який впровадив живу народну мову. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель. Втім поширення «Русалки Дністрової» заборонили.

12. Діяльність київської Громади

У 1860-х рр. своєрідними будителями українського народу виступили студенти Київського університету В. Антонович, П. Житецький, П. Чубинський, Т. Рильський, М. Лисенко, Ф. Вовк та інші, які утворили просвітню організацію «Київська громада» (1859–1863). Навколо громади об’єдналось до 200 осіб. Її структури були відкриті в Харкові, Полтаві, Чернігові та інших містах. В основі діяльності була віра в можливість національного самовизначення

українців, гордість за надбання духовної та мате­ріа­льної культури. Займались збором етнографічного та фольклорного матеріалу, видавництвом підручників, відкрили мережу недільних шкіл тощо. Неформа­ль­ним лідером виступав В. Антонович, який доручив П. Чубинському написати для «Київської громади» вірш. Восени 1862 р. П. Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна». Цей текст був створений під впливом сербської національної пісні «Серце біе и крев ліе за свою свободу».

13. Меценатська діяльність і. Мазепи в галузі укр.Культури

З самого початку свого гетьманування Іван Мазепа виявив себе як великий покровитель національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. Завдяки гетьману, Київсько-Могилянський колегіум у 1701 році отримав статус «академії». Для цього навчального закладу він виділяв постійно кошти. Колосальну кількість будівель гетьман вивів на свої кошти (відновив Печерську Лавру, обвів її монументальною огорожею, у Пустинно-Миколаївсь­кім монастирі вибудував величаву церкву св. Миколая,Троїцьку церкву Печерської Лаври, відбудував братську церкву Богоявлення,). Крім архітектури, Мазепа приділяв увагу і книгам. У Батурині у нього була власна бібліотека.Книгами він обдаровував бібліотеку Могилянської академії. Лубенському монастирю подарував два Євангелія, переяславськфй катедрі при Вознесенському монастирі — Пересопницьке Євангеліє. Іван Мазепа допоміг Антону Радивиловському видрукувати «Вінець Христовий», а Завруцькому — твір «Уявний Рай».