
- •Охарактеризуйте романтизм як напрямок укр.Культури 19ст.
- •«Розстріляне відродження» в історії укр. Культури.
- •Порівняйте специфічні особливості мистецтва бароко на Лівобережжі та на зах. Укр. Землях.
- •Охарактеризуйте своєрідність українського бароко.
- •Український літературний модерн.
- •Охарактеризуйте діяльність п.Скоропадського у сфері розвитку укр. Культури.
- •Український живопис доби модерну.
Охарактеризуйте діяльність п.Скоропадського у сфері розвитку укр. Культури.
29 квітня 1918 року внаслідок державного перевороту Павло Скоропадський взяв владу в Україні. Більшість партій та верств населення відмовили Центральній Раді та її Раді Міністрів у підтримці, тому переворот пройшов майже без пострілів та крові, лише в сутичці із січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. Головною причиною успішності перевороту був параліч Центральної Ради. Гетьман намагався силою влади й помірними реформами зліквідувати революційні зміни щодо земельного питання, відновити стабільність у суспільстві, але з перших днів йому протидіяли соціалісти-федералісти, соціал-демократи, українські есери та інші партії, які раніше підтримували Центральну Раду. Гетьманська держава здобула міжнародне визнання серед країн, що були в військовому союзі з Німеччиною. Встановивши дипломатичні зв'язки з Німеччиною, яку гетьман відвідав з офіційним візитом у вересні 1918 і де провів успішні переговори з кайзером Вільгельмом II, Україна здобула більшу свободу дій у своїй зовнішній політиці, зокрема згоду німців на розбудову регулярної української армії. Україна досягла певних успіхів у галузі науки, освіти та культури. Універсалами Скоропадського були створені Українська Академія Наук, українські університети — в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій. Також, вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників; засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (Національний архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Українську державну капелу, Держаний симфонічний оркестр тощо).
Український живопис доби модерну.
Модернізм починається з імпресіонізму, який виник у Франції в середині 70-х pp. XIX ст. Імпресіоністи передавали на своїх полотнах безпосереднє враження від предмета, навколишнього середовища. Намагаючись спіймати і відтворити враження, створити ілюзію світла і повітря, вони не змішували фарби на палітрі та орієнтувалися на природне сприймання ока, яке на відстані зливає окремі мазки в єдиний оптичний образ.В Україні здобуває поширення одна з наступних фаз модернізму - абстракціонізм, який позбавляв живопис соціальної заангажованості та прагматизму.
На початку XX ст. діяли видатні художники, які плідно працювали в галузі модерністського живопису. Серед них К. Малевич (1878-1935), який належав до художників-авангардистів. Перші картини виконані ним у імпресіоністичній манері, світлій кольоровій гамі «Жінка з квіткою» (1903). Експресіоністичний напрям у галузі живопису розвивали талановиті українські художники світового рівня О. Богомазов (1880-1930) «Львівська вулиця у Києві» (1914), Г. Нарбут («Алегорія на зруйнування Рейнського собору», 1914 p.). Особливе місце в мистецтві вітраж посів в добу стилю модерн ( сецесія ). Накопичений досвід та удосконалення технологій створення вітражів дали недовгий, але розквіт вітражних технік. В добу модерн нарешті пройшла відмова від копіювання живопису, а виникають власні композиції з урахуванням вітражної специфіки.