45. Теорія митного тарифу і його неокласична інтерпретація. Оптимальний та ефективний тариф.
Коли велика країна вводить тариф, то обсяг її торгівлі знижується, але умови торгівлі покращуються. Зменшення обсягу торгівлі призводить зниження добробуту, а поліпшення умов до підвищення добробуту. Тому виникає проблема знаходження оптимального рівня тарифу.
Оптимальний
митний тариф (ОТ) —
така тарифна ставка, яка забезпечує
максимальну вигоду від покращення умов
торгівлі за мінусом негативного ефекту
зменшення обсягів торгівлі.
У невеликих країнах, які є монопольними покупцями певного товару на світовому ринку ОТ перетворюється у номінальний. Така велика країна (монополіст) примушує своїх торгових партнерів продавати товар за ціною, нижчою від світової, для того щоб зберегти ринок збуту в даній державі.
(графік)
§
Ефективний тариф
(ЕТ)- показує наскільки зросте додана
вартість галузі, яка є імпортозаміщуюча.
Т еф=(V-V)/V
V-додана вартість в імпортозаміщуючому в-цтві після введення тарифу
V- додана вартість … до тарифу.
ЕТ-
реальний рівень митного
оподаткування кінцевих імпортних
товарів,обчислений з урахуванням
мит, що
накладаються на імпорт проміжних товарів.
§
де Tn – номінальна ставка тарифу на готові вироби;
A – частка комплектуючих у готовому виробі;
Tim – номінальний тариф на комплектуючі та компоненти.
Якщо A і Tim - постійні величини, то при зростанні номінального тарифу, зросте і ефективний.
Базисна теорія митного тарифу.була сформульована неокласиками, які стверджували, що впровадження митного тарифу негативно позначається на динаміці функціонування міжнародного ринку — при застосуванні митного тарифу програє не лише країна, що їх сплачує, а й країна, що його вводить. У цілому митні тарифи практично завжди зменшують рівень добробуту нації, оскільки споживачі втрачають більше, ніж отримують виробники і держава разом. Тариф перерозподіляє доходи споживачів імпортної продукції на користь інших соціальних груп. Як правило, стимулювання вітчизняного виробництва може бути більш ефективним при використанні інструментів нетарифного регулювання. Але бувають випадки випадках доцільно використовувати саме митний тариф. Наприклад, застосування митного тарифу сприяє підтримці національного товаровиробника і як наслідок — зростанню національного виробництва та зайнятості ресурсів. Крім того, тарифні надходження може застосовувати уряд як джерело для фінансування соціальних програм . та інвестиційної діяльності.
Політика демпінгу та характер антидемпінгових заходів. Неокласичний аналіз. Компенсаційні мита. Субсидії в міжнародній торгівлі.
Під демпінгом розуміється експорт товарів по цінах нижче собівартості або, принаймні, по більш низькій ціні, чим на внутрішньому ринку, тобто демпінг є формою міжнародної цінової дискримінації.
В основі демпінгу лежить ринкова ситуація, за якої еластичність попиту по ціні на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне становище на внутрішньому ринку, продавати свої товари за більш високими цінами, ніж на зовнішньому ринку, де попит більш еластичний по ціні і де конкуренція вище. Необхідними умовами для здійснення демпінгу також є:
- ситуація недосконалої конкуренції, що дозволяла б виробнику встановлювати і диктувати ціни;
- сегментованість ринку, тобто спроможність виробника відокремити внутрішній ринок, де він продає товар за високими цінами, від зовнішнього ринку, де він це робить за більш низькими цінами.
Якщо факт демпінгу доведений, то країна має право вводити торгові обмеження у вигляді антидемпінгових мит.Антидемпінгове мито (antidumping duty) являє собою тимчасовий збір, який вводиться країною, що імпортує, для компенсації втрат від товарного демпінгу. Звичайно це мито встановлюється в розмірі різниці між цінами товару на внутрішньому і світовому ринках.
Компенсац́ійне ми́то — особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України товару, що є об'єктом застосування компенсаційних заходів.
Компенсаційне мито виступає різновидністю митного збору, що характеризується підвищеним розміром і покликаний поставити у рівні умови внутрішні та імпортні товари шляхом компенсації різниці в цінах. Цей вид мита є однією з форм захисту внутрішнього ринку за допомогою протекціонізму і підтримки вітчизняного товаровиробника.
Експортні субсидії— це фінансові пільги, що надаються урядом або приватними структурами фірмам–експортерам на виробництво та вивезення певних товарів за кордон. Метою їх надання є покриття частини витрат національних виробників для підвищення їх конкурентоспроможності на світових ринках.