§ 3. Пропозиція грошей та рівновага на грошовому ринку

Кількість грошей, яка наявна у національній економіці на певний момент часу,

називають пропозицією грошей.

Якщо у товарному господарстві застосовували товарні гроші (худобу, сіль, золото

і т.п.), то наявна кількість грошового блага визначала пропозицію грошей. У сучасній

економіці використовуються лише паперові гроші, правом на емісію яких монополь-

не володіє держава. Тому пропозицію грошей у національній економіці визначають

відповідні державні інституції, зокрема у нашій державі — Національний банк Укра-

їни (НБУ).

Крива попиту на гроші L є спадною. Від’ємний нахил цієї кривої відображає обер-

нену залежність між попитом на гроші та номінальною процентною ставкою для да-

ного рівня доходу Y. Рівновага на грошовому ринку досягається у точці, в якій попит

на гроші дорівнює їхній пропозиції.

Грошова маса

Відсоткова ставка, і

М/Р

Рис. 24.3. Пропозиція грошей

На рис. 24.4 точка Е є точкою рівноваги грошового ринку, якій відповідає рів-

новажна процентна ставка i*. З цієї графічної моделі випливає, що існує єдина про-

центна ставка i*, за якої попит на гроші та пропозиція грошей рівні між собою, тобто

(M/P)S= L(i, Y) (рис. 24.4).

314

Частина ІІІ. Макроекономіка

(М/Р)S

MS

L(i, Y)

і* Е

Відсоткова ставка, і

М/Р

Рис. 24.4. Рівновага на грошовому ринку у короткостроковому періоді

Розширення та звуження пропозиції грошей і кредиту здійснюється НБУ за до-

помогою таких інструментів як: 1) дисконтна політики, інструментом якої є офіцій-

на облікова ставка; 2) зміна норм обов’язкових банківських резервів; 3) операції на

відкритому ринку. Монетарна політика НБУ направлена на забезпечення безінфля-

ційного зростання економіки. Головна ідея регулювання полягає в цілеспрямова-

ному впливі на монетарну базу, що призводить до багаторазового підвищення або

зниження пропозиції грошей і кредиту. Фінансові послуги на грошово-кредитному

ринку забезпечуються фінансовими посередниками. Серед фінансових посередни-

ків найбільшу групу становлять комерційні банки, які тримають більшість депози-

тів країни. Ощадні та кредитні асоціації складають другу групу. Третьою важливою

групою є страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди. Отже, провідну роль

на грошово-кредитному ринку відіграють комерційні банки. Останні виконують дві

основні функції: прийом внесків і надання кредитів, що дає змогу їм створювати

гроші.

§ 4. Комерційні банки та їх роль у функціонуванні

грошово-кредитного ринку

Балансовий звіт комерційного банку характеризує його фінансове становище

на певний момент часу. Звіт включає активи (те, чим банк володіє) і пасиви (те, що

банк заборгував). Різниця між активами і пасивами називається власним капіталом.

Здатність комерційних банків надавати кредити залежить від величини депозитних

грошей та пропорцій їх розподілу. Їх величина формується за рахунок власного ка-

піталу та залучених грошей і розподіляється на банківські резерви і кредитні гроші.

Для чого створюються резерви? Припустимо, банк отримав певну суму грошей у ви-

гляді внесків. Щоб у будь-який момент була можливість видати гроші їх вкладнику,

не має необхідності тримати в банку всю одержану суму. Хоча депозити є платежем

на вимогу, вони ніколи всі не вилучаються одночасно. Резерви, що дорівнюють всім

депозитам у цілому, необхідні лише тоді, коли всі вкладники раптово водночас ви-

магають свої гроші, що практично майже неможливо.

315

Розділ 24. Грошово-кредитний ринок та монетарна політика

Таблиця 24.1

Балансовий звіт комерційних банків

Активи млн грн Пасиви млн грн

Резерви

Кредити

Інвестиції та цінні папери

Інші активи

Поточні рахунки

Заощадження та строкові депозити

Інші пасиви

Власний капітал

Усього активів Усього пасивів

На практиці відбувається інше: якщо деякі клієнти забирають гроші, то інші вкла-

дають їх. Ці два види операцій зрівноважують один одного. Кошти, які тримаються

як резервні, не приносять відсотка. Тому для того, щоб видати гроші вкладнику на

його вимогу, банку достатньо тримати у вигляді резерву тільки частку внесків, які

зберігаються у вигляді касової готівки або як депозити у Національному банку. Це і є

банківські резерви. Вони складаються із двох компонентів: