§ 2. Попит на гроші

Попит на гроші у національній економіці охоплює: 1) попит на гроші для опера-

цій; 2) попит на гроші як активи. Попит на гроші для операцій, або операційний по-

пит на гроші (попит на гроші для угод) — пов’язаний з обслуговуванням усіх ділових

311

Розділ 24. Грошово-кредитний ринок та монетарна політика

угод в економіці (рис 24.1). Кількість грошей, що потрібна для здійснення операцій у

національній економіці, відображає кількісне рівняння обігу:

MV = PY,

де: M — кількість грошей в обігу;

V — швидкість обігу грошей;

P — рівень цін;

Y — обсяг національного продукту в реальному вираженні. Із кількісного рівнян-

ня обігу випливає рівняння попиту на гроші:

V

M d P Y

 ,

де: Md — попит на гроші.

Реальні грошові залишки, М/Р

Відсоткова ставка, і

kΔY

(M/P)2

d (M/P) 1

d

Рис. 24.1. Операційний попит на гроші

Загальний попит на гроші для операцій відображає ту кількість грошей, яку еко-

номічні суб’єкти хотіли б мати для здійснення ділових операцій. В аналізі попиту на

гроші для операцій здебільшого розглядають реальний попит на гроші (скоригований

на інфляцію), який визначають на підставі їхньої купівельної спроможності. Інакше

кажучи, кількість грошей можна виразити через кількість товарів і послуг, які можна

за них купити. Кількість товарів і послуг, яку можна купити за певну номінальну кіль-

кість грошей, називають реальними грошовими залишками, або реальними грошовими

запасами (М/Р). Реальні грошові залишки вимірюють купівельну спроможність гро-

шової маси.

Просту функцію попиту на гроші записують у вигляді рівняння:

 􀀐 􀁅 􀀮 􀀱  􀁌􀀺 ,

де: (M/P)d — реальні грошові залишки;

k = 1/V — величина, що обернена до швидкості обігу грошей, коефіцієнт k пока-

зує кількість грошей, якою люди хочуть володіти на кожну одиницю доходу. Отже,

реальні грошові залишки, тобто реальний попит на гроші, перебувають у прямій за-

лежності від ВВП (доходу). Якщо реальний ВВП зростає, то реальний попит на гроші

також збільшується. Оскільки операційний попит на гро ші залежить від рівня реаль-

ного ВВП і не залежить від процентної ставки, його зображено у вигляді вертикальної

312

Частина ІІІ. Макроекономіка

лінії. Зі збільшенням реального ВВП на Y реальні грошові залишки зростуть на kY,

a крива (M/P)1

d переміститься вправо у положення (M/P)2

d. Друга причина, через

яку економічні суб’єкти хочуть володіти грішми, випливає з функції грошей як засо-

бу нагромадження. У кож ному суспільстві існують глибинні чинники, які спонукають

фірми й домогосподарства нагромаджувати гроші. Для закупівлі капітальних благ та

предметів споживання, вартість яких нерідко є дуже значною, потрібно попередньо

відкладати кошти. Водночас гроші є одним із засобів за допомогою якого люди на-

магаються зберегти, примножити і, головне перемістити своє багатство з поточного

періоду в майбутній. Кожна з різноманітних форм зберігання і переміщення у часі

багатства має свої переваги та недоліки. Перевагою грошей є їхня ліквідність; гро-

ші мають найвищу ліквідність з-поміж усіх активів. Вони є привабливим активом

особливо тоді, коли відсутня інфляція і їхня купівельна спроможність залишається

сталою. Недолік грошей як активів полягає в тому, що вони не приносять процента

або приносять низький процент. Облігації ж приносять дохід у вигляді процента, і це

є їхньою перевагою над грішми. Проте облігації мають слабини як актив: коли ціна

облігації знижується, її власник зазнає збитків, якщо її доведеться продати до строку

погашення.

Попит на гроші як активи обернено пропорційний до процентної ставки. За низь-

кої процентної ставки населення надаватиме перевагу зберіганню великої кількості

грошей як активів. Зі зростанням процентної ставки на громаджувати значні суми

грошей стає невигідно. Що вища процентна ставка, то більше потенційного доходу

втрачає домогосподарство або фірма, які нагромаджують гроші. Тому зі зміною про-

центних ставок економічні суб’єкти перерозподіляють портфель активів, змінюють

його структуру. Зокрема, з підвищенням процентних ставок зменшуються залишки

грошей і збільшуються запаси придбаних облігацій:

і  (відсотковий доход)  (ціна облігацій) 100%.

Функція попиту на гроші як активи відображає обернену залежність між величи-

ною попиту на реальні грошові залишки та динамікою номінальної процентної став-

ки: M / Pd  L(i) (рис. 24.2).

Реальні грошові залишки, М/Р

Відсоткова ставка, і

L(i)

Рис. 24.2. Попит на гроші як активи

313

Розділ 24. Грошово-кредитний ринок та монетарна політика

Реальну альтернативну вартість нагромадження грошей визначає реальна від-

соткова ставка (r), яка скоригована на рівень інфляції, якщо е — очікуваний темп

інфляції, то:

M / Pd  L(r  e ) .

Сукупний попит на гроші — це загальна кількість грошей, якою економічні

суб’єкти хочуть володіти для здійснення ділових операцій та нагромаджувати у ви-

гляді активів:

(M/P)d = L(I, Y).