0,2. На яку суму потрібно збільшити державні закупки або знизити чисті податки,

308

Частина ІІІ. Макроекономіка

щоб повністю нейтралізувати падіння виробництва і забезпечити зростання ВВП на

75 Млрд. Грн? Що є менш затратним для бюджету? Чому?

Задача 4. Держава прийняла рішення збільшити податок на 100 млн. грн. Гра-

нична схильність до заощаджень — 0,25, а граничний коефіцієнт податків — 0,24. На

яку величину уряд повинен збільшити державні закупки, щоб у короткостроковому

періоді реальний ВВП не змінився? Збільшився на 10 млн. грн.?

Задача 5. Безподатковий доход збільшився на 200 млн грн; гранична схильність

до споживання — 0,75; граничний коефіцієнт податків — 0,2. Із кожної гривні спо-

живчих витрат на покупку імпортних товарів витрачається 0,24 грн. Розрахувати

мультиплікатор витрат для відкритої економіки.

Державні закупки зросли на 1274 млн грн, а чисті податки — на 1075 млн. грн.

Розрахувати приріст ВВП для закритої та відкритої економіки. Пояснити різницю.

Задача 6. Потенційний ВВП становить 279 млрд. грн, середній коефіцієнт чистих

податків для ВВПп дорівнює 0,3, а державні закупки — 67,9 млрд. грн. Природний

рівень безробіття становить 4,5%. Внаслідок циклічного зниження фактичне безро-

біття становить 6,7%. Коефіцієнт чутливості ВВП до зростання циклічного безробіт-

тя — 2,93. Середній коефіцієнт чистих податків для ВВПф дорівнює 0,21, а державні

закупки 52,81 млрд. грн. Визначити циклічне бю джетне сальдо та дати оцінку дер-

жавній фіскальній політиці.

Задача 7. Населення однієї європейської держави становить 50 млн. громадян, із

них 20% становлять діти, 20% — люди похилого віку. Ці обидві групи не займаються

виробництвом. Коефіцієнт участі у робочій силі працездатного населення становить

80%. У не високосному році було 104 вихідних дні, а також 11 святкових, які усі при-

йшлися на робочі дні. Кожен зайнятий має щорічну відпустку — 25 робочих днів.

Тривалість робочого дня — 8 годин. Унаслідок страйків, запізнень та прогулів було

втрачено 5% усього робочого часу. Природний рівень безробіття становить — 3,5%,

фактичне безробіття — 5,75%. Коефіцієнт чутливості ВВП до динаміку циклічного

безробіття дорівнює 2,71. Годинний виробіток на зайнятого становив 10 грн. Гранич-

на схильність до споживання — 0,95, граничний коефіцієнт податків — 0,15, гранична

схильність до імпорту — 0,22. Розрахуйте обсяг ресурсів, необхідних для здійснення

політики дефіцитних витрат.

309

Розділ 24. Грошово-кредитний ринок та монетарна політика

РОЗДІЛ 24.

ГРОШОВО-КРЕДИТНИЙ РИНОК ТА

МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА

§ 1. Грошово-кредитний ринок та грошові агрегати

Ринок грошей — це ринок на якому економічні суб’єкти купують необхідні їм лік-

відні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання,

тобто банкноти.

Кредитний ринок (або ринок позичкового капіталу) — це ринок, що забезпечує

рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує. Ринок позичко-

вого капіталу відрізняється тим, що зобов’язання, які знаходяться в обігу, є довго-

строковими.

Гроші — це загальновизнаний засіб платежу за товари та послуги. В умовах су-

часного ринку грошовий обіг складається з готівкових і безготівкових грошей. Готів-

кові гроші — це паперові гроші (банкноти) і монети. Монети чеканяться, як правило,

казначейством і вводяться в обіг центральним банком. Банкноти початково випус-

калися всіма банками як векселі. Згодом вони набули сили національних грошей. Їх

емісію здійснює тільки центральний банк. Безготівкові гроші — це записи на банків-

ських рахунках і внески в комерційних банках. Вони називаються банківськими гро-

шима. В розвинутих країнах світу переважна частка всіх грошей припадає на банків-

ські гроші. До них відносяться банківські депозити (поточні та термінові рахунки),

чеки та кредитні картки. Вся сукупність готівкових та безготівкових грошей складає

грошову масу. Вона є структуризованою величиною і складається з декількох грошо-

вих агрегатів. Для здійснення ділових операцій в розвинутій ринковій економіці нині

найчастіше використовують безстрокові вклади, які дають змогу виписувати чеки. Чек —

це наказ банку, виписаний власником вкладу про видання зі свого рахунку грошей особі,

зазначеній у чеку. Чек має бути індосований (підписаний на зворотній стороні) особою,

що отримує за ним гроші. особа, яка виписала чек, відтак отримує його корінець як за-

вірену квитанцію, що підтверджує виконання зобов’язання.

Грошовий агрегат — це сукупність грошових засобів у визначеній конкретній

формі, поєднаних особливими якісними ознаками в окремий елемент грошової маси.

Склад і структура грошової маси визначається рівнем розвитку і характером грошо-

вого ринку в кожній країні, а також особливостями монетарної політики, яку про-

водить Центральний банк. Так, в Україні НБУ визначає чотири агрегати грошової

маси — М0, М1, М2, М3.

Агрегат М0 складається з готівкових грошей поза банками.

Агрегат М2 — це гроші в широкому розумінні, іноді їх називають «гроші в акти-

вах» або «майже гроші».

«Квазігроші» (М2 — М1) — це негрошові ліквідні активи, які не функціонують

безпосередньо як засоби платежу, але можуть швидко і без значних фінансових втрат

перетворюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити (вклади до запитання).

Агрегат М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Інакше виглядає структура грошової маси розвинених країн, де залежно від сту-

пеня ліквідності виділяють такі показники грошової маси: Основу всієї грошової

310

Частина ІІІ. Макроекономіка

маси країни становлять гроші високої ефективності — банкноти, монети та депозити

комерційних банків у центральному банку, тому їх називають грошовою базою. За-

гальний розмір грошової бази країни в кожний даний момент можна визначити за

балансом Центрального банку.

Грошовий ринок — це ринок, на якому економічні суб’єкти купують необхідні їм

ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання,

тобто банкноти. Кредитний ринок (або ринок позичкового капіталу) — це ринок, що

забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує до тих, хто інвестує. Ринок

позичкового капіталу відрізняється тим, що зобов’язання, які знаходяться в обігу, є

довгостроковими. Ці два ринки перетинаються і утворюють грошово-кредитний ри-

нок, який перерозподіляє грошову масу між окремими економічними суб’єктами з

метою її використання на поточні і довгострокові потреби.

М1

(гроші для операцій)

Банкноти, білонні монети, що перебувають

в обігу поза банками

Поточні (чекові) рахунки:

безстрокові та інші чекові депозити

М2

(гроші в широкому

розумінні)

М1

Заощадження і строкові депозити (внески) у комерційних

банках

М3

М2

Внески в спеціалізованих установах, особливі види

нагромаджень

L М3

Інші ліквідні активи (короткострокові до трьох місяців

державні цінні папери та інші)

D L Закладні, облігації та інші аналогічні кредитні інструменти

=

=

=

=

=

+

+

+

+

+

Відсоткова ставка — це плата за право користуватися грошовими коштами. Інак-

ше кажучи, це вартість позички, або ціна, яку потрібно заплатити за користування

грішми. Номінальна відсоткова ставка — це ставка, яка не скоригована на інфляцію.

Це альтернативна вартість нагромадження грошей, тобто те, від чого відмовляються,

володіючи грішми, а не облігаціями. Реальна відсоткова ставка характеризує зміну

купівельної спроможності певної суми грошей внаслідок інфляційних процесів:

r = i — ,

де: r — реальна відсоткова ставка;

i — номінальна відсоткова ставка;

 — темп інфляції.