1) Внаслідок дискреційних рішень стосовно державних закупок і чистих податків;

2) За рахунок впливу автоматичних чистих податків на рівень мультиплікатора. Це

означає, що при зміні державних закупок, податкових ставок або рівня трансфертів

зміну ВВП можна обчислити за уже відомими формулами, в яких застосовуються

складні мультиплікатори:

ВВП = ДЗМв, ВВП = ЧПМп.

Спираючись на ці формули, можна обчислити і необхідні зміни в державних за-

купках і чистих податках, якщо зміни в ВВП є заданими наперед.

§ 3. Методологія дослідження впливу державних закупок

та чистих податків на ВВП

Досі розглядалася одноінструментна фіскальна політика, згідно з якою держава

змінює лише державні закупки без зміни чистих податків або змінює лише чисті по-

датки без зміни державних закупок. Але держава може застосовувати і двоінстру-

ментну фіскальну політику, тобто одночасно змінювати державні закупки і чисті по-

датки. Реально припустити такий варіант, коли держава, виходячи із необхідності

мінімізації бюджетного дефіциту, одночасно збільшує державні закупки і чисті по-

датки. За цих умов ВВП змінюється двічі і в протилежних напрямках: за рахунок

збільшення державних закупок ВВП зрос тає, а внаслідок підвищення чистих подат-

ків ВВП зменшується. Звідси підсумкова зміна ВВП буде дорівнювати:

ВВП = +ДЗМв — ЧПМп.

Звичайно, що в залежності від співвідношення між величиною змін у державних

закупках і чистих податках кінцевий результат може бути різним. Крім того, на цей

результат впливає також співвідношення між мультиплі каторами витрат і податків,

яке залежить від граничної схильності до споживання.

Чистий експорт може викликати зміни реального і номінального ВВП, або певне

співвідношення між ними. Це залежить від того, в якому співвідношенні знаходить-

ся економіка до потенційного ВВП. Якщо економіка знаходиться в умовах неповної

зайнятості, то збільшення чистого експорту викличе випереджаюче зростання номі-

нального ВВП стосовно реального за рахунок підвищення цін, а зменшення чистого

експорту — випереджаюче зменшення номінального ВВП відносно реального внаслі-

док зниження цін. Але якщо вона знаходиться в умовах повної зайнятості, то збіль-

шення чистого експорту викличе лише інфляційне зростання ВВП.

304

Частина ІІІ. Макроекономіка

Ступінь впливу чистого експорту на ВВП залежить в першу чергу від величини,

на яку змінюється чистий експорт. У цьому контексті слід зазначити, що на чистий

експорт впливають три фактори: динаміка доходу (ВВП) у наших торгових партне-

рів; зовнішньоторговельна політика, коливання курсу національної валюти.

Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на ВВП мультиплі-

кативно. Це означає, що вплив чистого експорту на ВВП залежить не лише від вели-

чини його зміни, а й від рівня мультиплікатора витрат. У зв’язку з цим слід врахувати

ту обставину, що в умовах відкритої економіки з’являється ще один канал вилучень

з потоку «доходи — витрати». Цим додатковим каналом є імпорт, який впливає на

мультиплікатор витрат.

Імпорт, як і інші вилучення, теж є функцією безподаткового доходу (БД). Зі

збільшенням безподаткового доходу зростає та частка загального споживання, яка

стосується витрат на імпортні товари. Вплив імпорту на мультиплікатор витрат від-

бувається через граничну схильність до імпорту (ГСІм).

Граничну схильність до імпорту можна обчислити за такою формулою:

ГСІм = І : БД,

де І — зміна імпорту.

Гранична схильність до імпорту зменшує граничну схильність до споживання

і завдяки цьому зменшує мультиплікативний вплив витрат на виробництво націо-

нального ВВП. Отже, гранична схильність до споживання національних товарів є

гранична схильність до споживання всіх товарів мінус гранична схильність до імпор-

ту, тобто ГССн = ГСС — ГСІм. Звідси випливає формула мультиплікатора витрат в

умовах відкритої економіки:

Мв = 1 : (1 — (ГСС — ГСІм)  (1 — ГКП)).

Отже, вилучення у формі імпорту суттєво зменшує мультиплікатор витрат. За-

вдяки цьому однаковий початковий приріст витрат в умовах відкритої економіки за-

безпечує менший приріст ВВП порівняно із закритою економікою.

Вплив фіскальної політики на економіку здійснюється через державний бюджет.

Між фіскальною політикою і державним бюджетом існує пряма і зворотна залеж-

ність. З одною боку, державний бюджет визначає можливості фіскальної політики; з

іншого — фіскальна політика впливає на стан державного бюджету. Роль державного

бюджету у фіскальній політиці визначається не лише його величиною. Важливе зна-

чення має також його структура та співвідношення між державними заходами і ви-

тратами (видатками).

Головною метою фіскальної політики є стабілізація економіки. Цій меті під-

порядковується і державний бюджет. Регулюючи структуру і співвідношення між

окремими частинами державного бюджету, фіскальна політика впливає одночасно

на економічний розвиток і стан державного бюджету. Отже, фіскальна політика ви-

конує дві взаємопов’язані функції: стабілізаційну і бюджетну.

У залежності від фази економічного циклу фіскальна політика викликає неодна-

кові бюджетні наслідки. Так, під час падіння виробництва ефективною (доцільною)

слід вважати стимулюючу (експансіоністську) політику, яка має збільшувати дер-

жавні закупки і знижувати чисті податки, або застосовувати перелічені заходи одно-

часно. Неминучим наслідком такої політики є виникнення бюджетного дефіциту або

його збільшення.

305

Розділ 23. Механізм фіскальної політики

Cлід зазначити, що стан державного бюджету залежить не лише від дискрецій-

них заходів фіскальної політики. Іншим фактором, який на неї впливає, є циклічні

коливання в економіці. Так, під час спаду виробництва стан державного бюджету

погіршується, тобто виникає або збільшується бюджетний дефіцит. Це викликаєть-

ся змен шенням чистих податків внаслідок автоматичного скорочення податкових

надходжень до бюджету і збільшенням трансфертних витрат. Під час піднесення

економіки виникають протилежні наслідки. З метою розмежування впливу на стан

державного бюджету дискреційних фіскальних заходів і циклічних коливань слід

розрізняти фактичне і потенційне бюджетне сальдо. В загальному контексті формулу

бюджетного сальдо можна записати таким чином:

БС = ЧП — ДЗ.

Відмінність між фактичним і потенційним бюджетним сальдо полягає в тому, що

вони обумовлюються різною величиною ВВП як доходу, від якого залежить величи-

на чистих податків.

Фактичне бюджетне сальдо (БСф) — це величина, яка забезпечується в умовах

фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП:

БСф = (ВВПф СКП) — ДЗ,

де: СКП — середній коефіцієнт чистих податків, який відбиває їхнє відношення до ВВП;

(ВВПф СКП) — чисті податки.

Потенційне бюджетне сальдо (БСп) — це величина, яка забезпечується в умовах

повної зайнятості. Вона показує, яка могла бути різниця між доходами і витратами

державного бюджету за умов, коли б економіка виробляла потенційний ВВП:

БСп = (ВВПп СКП) — ДЗ.

Порівнюючи між собою фактичне і потенційне бюджетне сальдо, можна зробити

два висновки. Перший — циклічне падіння виробництва викликає певну втрату дохо-

дів для державного бюджету. Такі втрати відображаються через циклічне бюджетне

сальдо (БСц). Воно обчислюється як різниця між фактичним і потенційним бюджет-

ним сальдо:

БСц = БСф — БСп.

Другий — оскільки потенційне бюджетне сальдо виключає вплив циклічного падін-

ня на державний бюджет, то завдяки цьому воно дістає здатність відбивати ефектив-

ність бюджетної діяльності держави. Так, в умовах неповної зайнятості фіскальна полі-

тика має бути стимулюючою, а потенційне бюджетне сальдо — повинне збільшуватися

від’ємно. Це свідчить про ефективну бюджетну діяльність держави. Якщо воно збільшу-

ється позитивно, то бюджетна діяльність держави є неефективною, тобто дискреційна

фіскальна політика не виконує стабілізаційну функцію: державні закупки занижені або

чисті податки завищені. В умовах повної зайнятості фіскальна політика має бути стри-

муючою, а потенційне бюджетне сальдо повинне позитивно збільшуватися. Це ознака

ефективної бюджетної діяльності. Якщо воно збільшується від’ємно, то бюджетна ді-

яльність держави є неефективною, тобто дискреційна фіскальна політика не виконує

стабілізаційної функції: державні закупки завищені або чисті податки занижені.

Отже, динаміка фактичного бюджетного сальдо не завжди може дати правильну

відповідь про бюджетну ефективність фіскальної політики. На це питання може від-

повісти лише динаміка потенційного бюджетного сальдо.

306

Частина ІІІ. Макроекономіка

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Що таке дискреційна фіскальна політика та її головні інструменти?

2. Що таке автоматична фіскальна політика? В чому її головна відмінність від

дискреційної фіскальної політики?

3. Прокоментуйте механізм впливу змін у державних закупках та чистих подат-

ках на зміну ВВП у обох моделях фіскальної політики.

4. В чому полягають особливості фіскального впливу в умовах закритої та від-

критої економіки?

5. Прокоментуйте місце фактичного та потенційного бюджетного сальдо у фіс-

кальному аналізі.

6. Що є головною проблемою фіскальної політики та способи її розв’язання?

Контрольні тести

1. Інструментами фіскальної політики є:

а) відсоткова ставка та митний збір;

б) нормування обов’язкових банківських резервів;

в) політика регулювання валютних операцій та міжнародних переказів капіталу;

г) державні закупівлі та чисті податки.

2. До прямих податків не належать:

а) прибутковий податок з громадян;

б) податок на додану вартість;

в) податок на прибуток підприємства;

г) усі відповіді неправильні.

3. При здійсненні стимулюючої фіскальної політики, що є менш збитковим для

державного бюджету:

а) збільшення чистих податків;

б) зменшення чистих податків;

в) зменшення державних закупівель та збільшення чистих податків;

г) збільшення державних закупівель.

4. Якщо уряд щорічно буде прагнути до збалансованого бюджету, то цей бюджет:

а) буде сприяти послабленню інфляції;

б) буде стимулювати сукупний попит;

в) буде посилювати коливання у межах економічного циклу;

г) буде вирівнювати коливання у межах економічного циклу.

5. При інших рівних умовах великий бюджетний дефіцит у період повної зайня-

тості призводить до:

а) скорочення міжнародної цінності національної валюти;

б) інфляції, обумовленої зростанням витрат;

в) зростання реальної процентної ставки;

г) зниження реальної процентної ставки.

307

Розділ 23. Механізм фіскальної політики

6. Фіскальна політика підвищує відсоткові ставки і зменшує інвестиційні видат-

ки, що послаблює або взагалі ліквідує стимули фіскальної політики — це:

а) ефект витіснення;

б) теорема еквівалентності Рікардо;

в) ефект політичного ділового циклу;

г) ефект скептицизму основного потоку.

7. Якої проблеми часу у зв’язку з проведенням фіскальної політики не буває:

а) лаг розпізнавання;

б) адміністративний лаг;

в) лаг функціонування;

д) корпоративний лаг.

8. Для визначення ролі та ефективності фіскальної політики використовують:

а) фактичний бюджет;

б) бюджет за повної зайнятості;

в) сальдо торгового балансу;

г) сальдо платіжного балансу.

9. Трансфертні платежі — це;

а) виплати домашнім господарствам, які не обумовлені участю в процесі ви-

робництва;

б) частина доходу, яка включаються в національний доход;

в) тільки виплати уряду окремим особам;

г) всі відповіді неправильні.

10. Урядова політика в галузі витрат та оподаткування називається:

а) монетарною політикою;

б) політикою розподілу доходів;

в) політикою, заснованій на кількісній теорії грошей;

г) фіскальною політикою.

Задачі

Задача 1. На яку суму потрібно знизити чисті податки, щоб збільшити ВВП на

60 млн. грн. за умов, коли гранична схильність до споживання — 0,8, а граничний ко-

ефіцієнт податків — 0,2? Що є менш затратним для державного бюджету зниження

чистих податків чи збільшення державних закупок при потребі збільшити ВВП на 60

млн. грн. за умови, коли ГСС = 0,8, а ГКП = 0,2. Пояснити та доповнити розрахунками.

Задача 2. Уряд збільшив державні закупки і податки водночас на 50 млн. грн.

Розрахувати на яку величину змінився ВВП, якщо гранична схильність до заоща-

джень — 0,2, а граничний коефіцієнт податків — 0,25. Що спричинило б більший

ефект — збільшення державних закупок чи зменшення чистих податків на однакову

величину (50 млн. грн)? Пояснити.

Задача 3. Внаслідок падіння виробництва реальний ВВП зменшився на 500 млн.

грн, гранична схильність до споживання — 0,75, а граничний коефіцієнт податків —