35 (30) Годин впродовж обстежуваного тижня, при нормальній тривалості робочого

періоду 40 (36) годин.

Якщо особа працює за сумісництвом, то необхідно враховувати час, відпрацьо-

ваний на всіх роботах. Таким чином, індивідуальний робочий час включає всі види

діяльності впродовж звітного періоду, у тому числі вторинну зайнятість.

Добровільна неповна зайнятість

«Добровільну неповну зайнятість» становлять особи, які працюють неповний

робочий час виключаючи тих, які працювали на добровільних засадах і відносилися

до регулярно зайнятих. Під цим розуміється звичайний статус, що ґрунтується на

трудовому договорі (контракті) між працівником та роботодавцем на тривалий або

навіть на невизначений час.

Неповна зайнятість з економічних причин

До «неповністю зайнятих з економічних причин» (або вимушено неповністю за-

йнятих) відносяться всі особи найманої праці чи зайняті на власних підприємствах,

які вимушено працювали менше нормального робочого часу, встановленого для да-

ного виду діяльності або вимушено тимчасово не працювали взагалі та шукали іншу

основну або додаткову роботу та готові були до неї приступити.

Розрізняють дві головні форми неповної зайнятості з економічних причин:

• видиму, ознакою якої є недостатній обсяг зайнятості;

• невидиму, що характеризується низьким доходом, недо-використанням квалі-

фікації, низькою продуктивністю праці та іншими характеристиками.

Видима неповна зайнятість

В статистичній практиці головним чином використовується аналіз видимої не-

повної зайнятості.

Видима неповна зайнятість визначається на підставі трьох критеріїв:

1) Робота менше робочого часу нормальної тривалості;

2) Вимушений характер такої роботи;

3) Пошук іншої роботи і готовність приступити до неї.

Для того, щоб віднести особу до цього підкласу зайнятості, всі три критерії пови-

нні задовольнятись одночасно.

Неповністю зайняті є частиною зайнятого населення, а тому це поняття не стосу-

ється безробітних чи економічно неактивного населення. І навпаки, безробітний або

економічно неактивна особа не можуть бути неповністю зайнятими.

291

Розділ 22. Макроекономічна нестабільність

Для вимірювання неповної зайнятості застосовуються два показники:

а) чисельність неповністю зайнятих осіб;

б) масштаби видимої неповної зайнятості — сумарна кількість годин чи днів, до

досягнення нормальної тривалості робочого часу, що існує у звітному періоді для

можливої додаткової зайнятості кожної неповністю зайнятої особи.

Вимірювання безробіття

Загальні характеристики безробіття

Характеристиками безробіття є:

— рівень безробіття;

— тривалість безробіття;

Причини безробіття:

— втрата роботи (вимушене звільнення з різних причин),

— звільнення за власним бажанням,

— повторне входження на ринок праці,

— нові учасники ринку праці;

— тимчасове звільнення (відсутність пошуків нової роботи) чи пошуки (нової)

роботи;

— пошуки роботи з повним чи неповним робочим днем;

— професія, галузь, та статус за останнім місцем роботи;

— тривалість незайнятості.

Показники рівня безробіття

Для аналізу ситуації, що склалася на ринку праці доцільно застосувати декілька

показників рівня безробіття:

• Рівень безробіття (за методологією МОП ) — Рб-1;

• Рівня зареєстрованого безробіття — Рб-2т, Рб-2е;

• Рівня довготривалого безробіття — Рб-3 (1,2);

• Рівень безробіття з різних причин — Рб-4;

• Розширений показник рівня безробіття — Рб-5;

• Рівень загального дефіциту попиту на працю — Рб-6.

Рб-1 — Рівень безробіття (за методологією МОП) — є звичайним показником

рівня безробіття, що розраховується за стандартами Міжнародної Організації Праці,

як процентне відношення загального числа безробітних у віці 15-70 років (Б) до чи-

сельності економічно активного населення цього віку (Еа), тобто до суми зайнятих

та безробітних (З + Б):

Рб-1 = Б/Еа  100% = (Б/(З + Б)) 100%.

Рб-2т — показник рівня зареєстрованого безробіття, що є процентним відношен-

ням чисельності безробітних, зареєстрованих державною службою зайнятості (Бз) на

дату ( початок звітного періоду) або в середньому за період (квартал, рік) до загаль-

ної чисельності працездатного населення працездатного віку (Нп).

Рб-2т = (Бз/Нп)  100%.

Рб-2е — показник рівня зареєстрованого безробіття, що є процентним відношен-

ням чисельності безробітних, зареєстрованих державною службою зайнятості (Бз) на

292

Частина ІІІ. Макроекономіка

початок відповідного періоду до економічно активного населення працездатного віку

(Еап).

Рб-2е = (Бз/Еап)  100%.

Показник рівня довготривалого безробіття — Рб-3 розраховується як процентне

відношення числа безробітних всіх або тільки зареєстрованих в державній службі за-

йнятості, які шукали роботу понад 3 місяці і більше (Бде або Бдз) до:

— економічно активного населення (Еа);

— працездатного населення працездатного віку (Нп)

Рб-3(1) = (Бде/Еа)  100%;

Рб-3(2) = (Бдз/Нп)  100%.

Рб-4 — показник безробіття серед осіб, яки втратили роботу з різних причин, що

є процентним відношенням числа осіб, які втратили роботу за причинами (Бвр) до

економічно активного населення (Еа).

Рб-4 = Бвр/Еа  100%.

Рб-5 — розширений показник рівня безробіття, що розраховується як процентне

відношення суми чисельності безробітних (Б) та зневірених (Зн) до суми чисельнос-

ті економічно активного населення (Еа) та зневірених.

Рб-5= ((Б + Зн)/(Еа + Зн))  100%.

Рб-6 — показник безробіття, що характеризує загальний дефіцит попиту на працю

і розраховується як відношення суми чисельності безробітних (Б), зневірених (Зн) та

вимушено неповністю зайнятих осіб (Нз) до суми чисельності економічно активного

населення (Еа) та зневірених осіб.

Рб-6 = ((Б + Зн + Нз)/(Еа + Зн))  100%.

Основні типи безробіття

Основними типами безробіття є:

• фрикційне,

• структурне,

• циклічне.

Фрикційне безробіття пов’язане з пошуками або очікуванням роботи. Це без-

робіття буває серед осіб, які зайняті пошуками робочого місця, що відповідає їхній

кваліфікації та індивідуальним уподобанням щодо умов праці. Фрикційне безробіття

виникає внаслідок того, що:

• ринкам праці притаманний динамізм (постійно відбуваються звільнення та

працевлаштування;

• випадкові коливання попиту спричинюють, з одного боку, банкрутства і звіль-

нення, а з іншого, створення нових підприємств і робочих місць;

• на ринку праці постійно з’являються нові люди, які займаються пошуком робо-

ти, в той час як інші можуть виходити із складу робочої сили);

• інформаційні потоки про стан ринку праці є недосконалими тобто потрібен

певний час для того, щоб безробітні і роботодавці, які мають вакансії, знайшли

один одного.

293

Розділ 22. Макроекономічна нестабільність

Сезонне безробіття є різновидом фрикційного безробіття, і виникає у випадках,

коли причини, що мають кліматичний (літо, зима) характер, призводять до тимчасо-

вих, але таких, що повторюються, коливань.

Структурне безробіття є наслідком змін у структурі споживчого попиту і в тех-

нологіях, що, у свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу.

Дане безробіття виникає тому, що робоча сила реагує повільно на вказані зміни і її

структура повністю не відповідає новій професійній та регіональній структурі робо-

чих місць. Наприклад, географічне переміщення сім’ї заради працевлаштування до-

рослої особи не може здійснитись миттєво.

Фрикційне та структурне безробіття мають відносно сталий характер і разом

утворюють природне безробіття, що віддзеркалює реальні адаптаційні можливості в

економіці. Навіть якщо в цілому попит дорівнюватиме пропозиції праці, завжди бу-

дуть існувати фрикційне і структурне безробіття.

Циклічне безробіття спричинюється спадом виробництва, тобто тією фазою еко-

номічного циклу, яка характеризується недостатністю сукупного попиту (витрат).

Коли, не зважаючи на можливості виробництва, сукупний попит на товари та послу-

ги скорочується, зайнятість зменшується і безробіття зростає.