230 250 290 Реальний ввп (y)

S<I

E1

E2

S>I

C

C+I

Y = C+I

Рис. 21.7. «Кейнсіанський хрест». Метод «витрати — випуск»

Домогосподарства, як відомо, заощаджують частину доходу. Заощадження озна-

чають витікання (вилучення) з потоку «видатки — доходи», що зменшує реальний

ВВП. Проте поряд зі споживчими благами економіка виробляє капітальні бла-

га, які купують ділові підприємства за рахунок інвестиційних коштів. Інвестиції є

ін’єкціями у потік «видатки — доходи». Отже, інвестиції нейтралізують витікання з

потоку «видатки — доходи» у вигляді заощаджень. Однак заощадження та інвестиції

можуть кількісно не збігатися. Якщо заощадження більші, ніж інвестиції (S > І), то

сукупні видатки є меншими, ніж реальний ВВП. За цих умов реальний ВВП країни

перевищує рівноважний. І навпаки, якщо заощадження менші за інвестиції (S < І), то

сукупні видатки більші, ніж реальний ВВП, а ре альний ВВП менший за рівноважний.

Тільки коли заощадження та інвестиції дорівнюють одне одному (S = 1), витікання

з потоку «видатки — доходи» у вигляді заощаджень нейтралізуються ін’єкціями у

вигляді інвестицій у цей потік, а ВВП є рівноважним. Згідно з підходом «витікання —

ін’єкції» економічна рівновага досягається тоді, коли витікання з потоку «видатки —

доходи» дорівнюють ін’єкціям у цей потік (S = І) (рис. 21.8).

E

10

200 250

Зменшення

запасів

Збільшення

запасів

Реальний ВВП

S = I = 10

Заощадження та інвестиції, (S, I)

Рис. 21.8. Визначення рівноважного ВВП. Метод «вилучення — ін’єкції»

277

Розділ 21. Сукупні видатки та економічна рівновага

§ 5. Ефект мультиплікатора

Збільшення будь-якого компонента сукупних видатків спричиняє дещо більший

приріст рівноважного обсягу виробництва, або, що рівнозначно, доходу. Цей резуль-

тат називають ефектом мульти плікатора. Ефект мультиплікатора — це багаторазо-

вий вплив, який зміна сукупних видатків чинить на рівноважний ВВП. Мультиплі-

кативний ефект властивий усім видам видатків — споживчим видаткам, інвестиціям,

державним закупівлям товарів і послуг та чистому експортові. Мультиплікатор ви-

датків — це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента

сукупних видатків:

Y

AE









,

де: μ — мультиплікатор видатків;

Y — зміна рівноважного ВВП;

AE — зміна сукупних видатків, незалежних від динаміки Y.

Мультиплікатор — це коефіцієнт, на який треба помножити зміну в сукупних ви-

датках, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП. Інакше кажучи, мульти-

плікатор показує, у скільки разів сумарний приріст сукупного обсягу виробництва

(доходу) перевищує приріст сукупних видатків. Мультиплікатор діє в обох напря-

мах: зменшення у будь-якому компоненті сукупних видатків спри чиняє багаторазове

зменшення рівноважного ВВП, і навпаки.

§ 6. Рівноважний рівень ввп та ввп в умовах повної зайнятості:

рецесійний та інфляційний розриви

Основне положення кейнсіанської економічної теорії в чистому вигляді ґрунту-

ється на тому що ринкова економіка не володіє механізмом, здатним автоматично

створювати такий рівень сукупних витрат, який би стимулював підприємців виро-

бляти необхідний об’єм продукції без інфляції і при повній зайнятості. Крива су-

купних витрат може знаходитись вище або нижче тієї кривої, яка перетне бісектрису

при безінфляційному рівню виробництва в умовах повної зайнятості. Рівноважний

рівень ВВП може не співпадати з рівнем ВВП при повній зайнятості. Рецесійний роз-

рив — це величина на яку сукупні витрати менші від безінфляційного рівня ВВП при

повній зайнятості. Він породжує багаторазове зниження реального ВВП. Інфляцій-

ний розрив — це величина на яку сукупні видатки перевищують без інфляційний

рівень при повній зайнятості. Цей розрив викликає зростання номінального ВВП.

278

Частина ІІІ. Макроекономіка

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Дайте характеристику споживанню та заощадженню. Які фактори впливають

на споживання та заощадження? Як вони впливають?

2. Що таке «основний психологічний закон», автономне споживання та «спожив-

чий кошик»? Що таке середня та гранична схильності до споживання і заощад-

ження?

3. Що таке «загадка споживання»? Які головні характерні риси кейнсіанської та

класичної моделі поведінки споживача?

4. Що таке інвестиції та їхня роль в національній економіці?

5. Що таке сукупні видати? Який зв’язок між сукупними видатками та Кейнсіан-

ською теорією макроекономічної рівноваги?

6. Що таке мультиплікатор? Ефект мультиплікатора?

Контрольні тести

1. Індивідуальне або сукупне використання споживчих благ, які направлені на

задоволення матеріальних і духовних потреб людини — це:

а) заощадження;

б) попит;

в) пропозиція;

г) споживання.

2. Розраховується як відношення збереження до доходу, що множиться на 100% —

це:

а) середня схильність до збереження;

б) гранична схильність до збереження;

в) гранична схильність до споживання;

г) середня схильність до споживання.

3. Абсолютно зростають і споживання, і збереження, але відносна частка спожи-

вання все більше скорочується, а частка збереження зростає — це:

а) закон Оукена;

б) правило 70;

в) основний психологічний закон;

г) мультиплікатор інвестицій.

4. Гіпотеза життєвого циклу та теорія постійного доходу були розроблені відпо-

відно:

а) А. Смітом та Д. Рікардо;

б) К. Марксом та Ф. Енгельсом;

в) В. Ойкеном та Л. Ерхардом;

г) Ф. Модільяні та М. Фрідманом.

5. Зростання сукупних витрат у кейнсіанський моделі приведе до зрушення кри-

вої сукупного попиту:

279

Розділ 21. Сукупні видатки та економічна рівновага

а) вправо на величину зростання сукупних витрат, помножену на величину

мультиплікатора;

б) вправо на величину зростання сукупних витрат;

в) вліво на величину зростання сукупних витрат;

г) вліво на величину зростання сукупних витрат, помножену на величину

мультиплікатора.

6. Зовнішньоекономічна діяльність у частині імпорту:

а) збільшує мультиплікатор витрат;

б) зменшує мультиплікатор витрат;

в) на мультиплікатор витрат не впливає;

г) усі відповіді неправильні.

7. Сума грошей сьогодні, яка створить указаний майбутній дохід за наявних про-

центних ставок — це:

а) поточна вартість майбутнього доходу;

б) вирівняна вартість поточного доходу;

в) середня схильність до заощаджень;

г) гранична схильність до заощаджень.

8. Зведення майбутнього доходу до поточної вартості здійснюють за допомогою

методики, яку називають:

а) мультиплікацією;

б) приведенням вартості;

в) дисконтуванням;

г) складним відсотком.

Задачі

Задача 1. Безподатковий доход домогосподарства за минулий рік становив 1500

грн на місяць. Середня схильність до споживання — 0,75. Чому дорівнюватиме май-

бутня вартість нинішнього вкладу, якщо: уся сума річного обсягу заощаджень пере-

ведена на депозитний (пенсійний) рахунок, відсоткова ставка — 14% річних, термін

вкладу — 25 років?

Задача 2. Спадок особи Х через 18 років становитиме 250000 грн. Яка поточна

вартість грошової суми занесеної на ощадний рахунок, якщо відсоткова ставка стано-

вить 4,5% річних? Яка різниця між множником нарощування та дисконтним множ-

ником?

Задача 3. Деяка особа має вік 40 років, її трудове життя (Т) почалося з 20 років.

Ця особа сподівається прожити до 80 років і планує вийти на пенсію у 65 років. Її річ-

ний дохід становить 20000 грн за рік. Майно споживача становить 50000 грн. Обчис-

лити граничну схильність до споживання майна, граничну схильність до споживання

доходу, річний обсяг споживання.

Задача 4. Виробнича фірма може орендувати одиницю капіталу за ціною R і про-

давати одиницю своєї продукції за ціною Р. Скільки капіталу потребує фірма для

максимізації прибутку?

280

Частина ІІІ. Макроекономіка

Задача 5. Знайти реальний прибуток фірми, використовуючи наступні дані: гра-

ничний продукт капіталу — 0,203 грн, ціна одиниці капіталу — 12 грн, ціна одиниці

продукції — 12,75 грн, номінальна відсоткова ставка — 9,4%, рівень інфляції — 0,5%,

норма амортизації — 8,3%.

Задача 6. Визначити чисту поточну вартість, використовуючи наступні дані:

Термін дії проекту, років

1 2 3 4 5 6

Виторг від проекту, тис. грн. 50 55 59 190 210 369

Витрати на проект, тис. грн. 330 211 100 10 10 10

281

Розділ 22. Макроекономічна нестабільність

РОЗДІЛ 22.

МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ