§ 3. Модель макроекономічної рівноваги as-ad

Взаємодія та взаємозв’язок між сукупним попитом (AD) та сукупною пропози-

цією (AS) здійснюється через систему цін: точка перетину кривих сукупного попиту

і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний реальний вну-

трішній обсяг виробництва. Точка перетину кривої сукупного попиту та кривої су-

купної пропозиції — точка рівноваги (Ер), яка визначає рівноважний рівень цін (Pр)

та рівноважний обсяг національного виробництва (ВВПЕр) (рис. 20.5).

AS

AD

Ep

ВВПр ВВП

Р

Рр

Рис. 20.5. Рівновага в моделі AS-AD

При аналізі динаміки рівноваги розрізняють три випадки: 1) якщо сукупний

попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приво-

дить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при

сталих цінах; 2) якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку — це при-

зводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та

зайнятості; 3) якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку AS — це при-

зводить до інфляційного зростання цін та номінального ВВП при незмінному об-

сязі реального ВВП (оскільки він не може зростати за межі рівня «повної зайня-

тості») (рис. 20.6).

AS

AD

ВВП

Р

ВВП

Р Р

ВВП

AD2

Р1

Р2

ВВПп

Е1

Е2

Р1

Р2

Q1 Q2

AD1

AD2

AS

Е1

Е2

Е1 Е2

Р1

Q1 Q2

1) 2) 3)

AS

AD1

Рис. 20.6. Три варіанти макрорівноваги

В умовах реальної економіки, на проміжному та класичному відрізках спрацьо-

вує так званий «ефект храповика» (рис. 20.7).

256

Частина ІІІ. Макроекономіка

Р

ВВП

AS1

AD1

AD2

Е1

Q1

Е2

Q2

Р1

Р2

Е3

Q3

Рис. 20.7. Ефект храповика

В основі цього явища — негнучкість ринкових цін до зниження при погіршенні

ринкової кон’юнктури (зменшенні сукупного попиту).

Модель макроекономічної рівноваги AD-AS використовують для дослідження

таких явищ як збурення сукупної пропозиції (шоки пропозиції) та збурення сукуп-

ного попиту (шоки попиту). Матеріальною основою шоків пропозиції, або інфляції

витрат, є різке здороження сировинних, енергетичних ресурсів та інших (наприклад,

трудових) ресурсів. Історично першим був шок пропозиції у 1973–74 рр., коли ціни

на нафту за один рік зросли вище, ніж за увесь післявоєнний період. У зв’язку цим

виникло нове, досі невідоме явище, — стагфляція. Основною його характеристикою є

одночасне падіння зайнятості, виробництва та зростання цін, що абсолютно відрізня-

ється від класичної економічної кризи, — коли зниження обсягів виробництва супро-

воджувався зниженням ринкових цін.

Шоки попиту (збурення сукупного попиту) виникають у двох випадках. По-

перше, вони можуть спостерігатися на кейнсіанському та проміжному відрізках

кривої AS, якщо темпи приросту сукупного попиту (надмірні державні видатки,

надмірний споживчий попит, неадекватно м’яка монетарна політика, різкий притік

іноземної валюти в умовах негнучких валютних курсів та ін.) надто випереджають

темпи приросту сукупної пропозиції. Простіше кажучи, національне виробництво

не встигає задовольняти надмірні споживчі запити, внаслідок чого розвивається ін-

фляція попиту. По-друге, вони завжди спостерігаються, коли економіка досягає при-

родного рівня виробництва. Ринок, в силу інертних властивостей, не може миттєво

відреагувати на досягнення повної зайнятості, яке означає максимально можливий

фізичний обсяг виробництва товарів і послуг — споживання продовжує зростати, але

вже лише за рахунок цін. Така економіка називається «перегрітою» і потребує осту-

джуючих заходів державної економічної політики.